Мелодии моей души. Ангелина Архангельская
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мелодии моей души - Ангелина Архангельская страница 2

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Желания мои исполнишь в срок,

      Тогда получишь ты свободу!

      Мольфар.

      Де буйно квітне полонина,

      Де стрімко Черемош тече,

      Де файно так росте калина,

      Могутній там мольфар живе.

      Із віку в вік, по роду йде

      Потужна сила ця чарівна.

      Обраного вона сама знайде

      І буде і рятівна, й катівна.

      Мольфар – це повелитель гір,

      Енергії природи, без страху.

      І хуртовину викличе, повір,

      І град з дощем, і посуху лиху.

      Він вміє лікувати всі хвороби,

      І може зняти порчу і сполох,

      Й постане рятівником худоби,

      Із щезником працює він, удвох.

      Чаклун, чарівник, – то мольфар,

      Він допоможе долю відшукати,

      І також зможе відвести удар,

      Й погане лихо може налякати…

      Це місце – зветься Буковина,

      Гуцули там мешкають, одвіку…

      В місцині тій, де ліса серцевина,

      Живе мольфар, і буде так довіку!

      Домовой.

      Хозяин дома – это Домовой,

      Он в доме чтит свои порядки,

      Бывает добрый, и бывает злой,

      Исчезнуть может без оглядки.

      Уж если домовой не взлюбит,

      То сложно в доме находиться,

      Он мучать и душить вас будет,

      И ужасы ночами будут сниться.

      Стараться нужно с домовым

      Жить дружно, его не обижать,

      Тогда он станет вам родным,

      И будет лично жилье оберегать.

      Когда-то, в детстве, у меня

      Проблемы были с домовым,

      Он гневался, молчание храня,

      Как будто был совсем чужим.

      Не понимала я, что происходит,

      И что мне делать и как быть…

      И почему во мне врага находит,

      И как проблему эту мне решить.

      Тогда спросила домового лично

      О том, чем я могла его обидеть,

      И угощенья припасла прилично,

      Чтоб можно было мне его увидеть.

      И он пришел, сказал, что нужно,

      Проблема с домовым решилась!

      С тех пор, живем мы очень дружно,

      И наша схватка прекратилась!

      Мавка.

      У чарівнім лісі давнім

      Мавка мешкала собі.

      Її життя було преславнім,

      Хоч і жила собі на самоті.

      Із ранку вмивалася росою,

      І у струмку вона купалась.

      Наділена чарівною красою,

      Довіку молодою залишалась.

      Лице її було кругленьке,

      Зелені очі, мовби ті озера,

      І тіло СКАЧАТЬ