Название: 4 3 2 1
Автор: Пол Остер
Издательство: OMIKO
Жанр: Современная зарубежная литература
Серия: Великий роман (Фолио)
isbn:
isbn:
Фергюсон перебував у першому десятиріччі свого життя, і це означало, що книги, як він читав, і досі обмежувалися цариною дитячої літератури, пригодницьких книжок, романів про шкільних гравців у футбол та міжгалактичних мандрівників, спрощених біографій видатних чоловіків та жінок, таких як Авраам Лінкольн та Жанна Д’Арк, але тепер, почавши досліджувати душевні порухи дядька Дона, він подумав, що не завадило б прочитати щось із ним написаного, або, принаймні, спробувати прочитати, тому одного дня він спитався у матері, чи немає у них вдома якоїсь із дядькових книжок. Так, відповіла матір. Ми маємо обидві.
Фергюсон: Обідві? Що значить «обидві?
Матір: Це – довгі книжки, Арчі. Кожна з них писалася роками.
Фергюсон: А про що вони?
Матір: Це – біографії.
Фергюсон: Мені подобаються біографії. Хто ці люди?
Матір: Люди з давнього минулого. Німецький письменник початку дев’ятнадцятого сторіччя на ім’я Кляйст. Французький філософ і науковець сімнадцятого сторіччя на ім’я Паскаль.
Фергюсон: Ніколи про них не чув.
Матір: По правді кажучи, я також не чула.
Фергюсон: А це цікаві книги?
Матір: Гадаю, що так. Люди кажуть, що цікаві.
Фергюсон: Ти хочеш сказати, що сама їх не читала?
Матір: Кілька сторінок то тут, то там, але не цілком. Боюся, що це – не моє.
Фергюсон: Але ж інші люди вважають їх цікавими. Це означає, що дядько Дон заробляє багацько грошей.
Матір: Не зовсім. Це – книги для науковців, а науковці не мають великої аудиторії. Саме тому дядько Дон і пише так багато статей та оглядів. Для того, щоби мати додатковий заробіток, поки він пише свої книги.
Фергюсон: Все ж я б хотів прочитати якусь із його книг.
Матір (посміхаючись): Хочеш – читай, Арчі. Але не дивуйся, якщо вони видадуться тобі надто важкими.
Тож матір Фергюсона дала йому ті дві книги, кожна з яких мала понад чотириста сторінок, два грубих фоліанти, друковані петитом і без ілюстрацій, опубліковані видавництвом Оксфордського університету, а через те, що обкладинка книги про Паскаля сподобалася Фергюсону більше, бо на ній була виразна фотографія посмертної маски видатного француза, зображена на повністю чорному тлі, він вирішив почати саме з неї. Прочитавши перший параграф, Фергюсон збагнув, що цю книгу не просто важко було читати – її було неможливо читати взагалі. Я іще до цього неготовий, сказав він самому собі. Доведеться СКАЧАТЬ