Нотатки Мальте Лаурідса Бріге (збірник). Райнер Марія Рільке
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Нотатки Мальте Лаурідса Бріге (збірник) - Райнер Марія Рільке страница 26

Название: Нотатки Мальте Лаурідса Бріге (збірник)

Автор: Райнер Марія Рільке

Издательство:

Жанр: Поэзия

Серия:

isbn: 966-03-0571-0

isbn:

СКАЧАТЬ Тебе, – мені потрібен дозвіл. Бо душа моя добре вихована. Але писати Тобі я буду – хочеш Ти цього чи ні». Вона відправила йому «Вірші до Блока» і «Психею». Рільке відразу ж відповів Цвєтаєвій і почав шукати зустрічі. Він отримав у відповідь визнання ще палкіше: «Ти один сказав Богові щось нове». Рільке присвятив Цвєтаєвій «Елегію». Їх листування пішло бурхливо і лише інтенсивніше зробилося після короткої паузи (Цвєтаєва образилася на згадку про хворобу Рільке, вважала, що він таким чином дистанціюється від неї). Непорозуміння роз’яснилось, епістолярний роман поновився. Пастернак у нім майже не бере участі. Весь цей час вона нітрохи не тішить себе надією на власний рахунок: «Слухай, Райнере, Ти мусиш знати це із самого початку. Я – погана. Борис – хороший. О, я погана, Райнере, не хочу спільника, навіть якби це був сам Бог». Тим часом листи Рільке до неї стають усе ніжнішими і в якомусь сенсі все інтимнішими: «Не відкладай до зими!» – але Цвєтаєва саме відкладала: «Савойя. (Роздум): Поїзд. Квиток. Готель. (Слава богу, візи не треба!) І… легка гидливість. Щось уготоване, завойоване… вимолене. Ти маєш упасти з неба».

      20

      Кажуть, погіршення фізичного стану, що призвело Райнера до смерті, сталося від уколу колючкою троянди, коли він доглядав за садом у замку Мюзот. Отож його смерть була поетичною, і в цьому сенсі, красивою, «відповідною».

      21

      У листі М. Цвєтаєва пише: «Я знаю себе: я б не могла не цілувати його рук, не могла б не цілувати їх – навіть при тобі, майже при собі навіть. Я б рвалася й розривалася, розпиналася, Борисе, тому що все-таки ще цей світ. Борисе! Борисе! Як я знаю той! Зі снів, із повітря снів, із звільненості, із нагальності снів. Як я не знаю цього, як я не люблю цього, як скривджена в цьому!»

      22

      Фрідріх Гельдерлін (1770—1843) – німецький поет, один із предтеч романтизму. Йому належать слова: «Нехай не виправдовує себе ніхто тим, що його загубив світ! Людина сама губить себе! В будь-якому разі!»

      23

      Вулиця Тульє (фр.). – Тут і далі примітки перекладачів.

      24

      Пологовий будинок (фр.).

      25

      Вулиця Сен-Жак (фр.).

      26

      Монастир, військовий шпиталь (фр.).

      27

      Нічліжний будинок (фр.).

      28

      Та замовкни вже, я більше не хочу (фр.).

      29

      Вулиця Нотр-Дам-де-Шан (фр.).

      30

      Божий притулок (фр.).

      31

      Лахмітниця (фр.).

      32

      Вулиці Мучеників (фр.).

      33

      Ось ваша смерть, добродію (фр.).

      34

      Єлисейських Полів ( СКАЧАТЬ