Я не я!. Аисс Виал

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ що ви дісталися моєму братові Дункану! Вам пощастило! Я б швидко витіснив пиху з ваших манер! – прошипів Річард, при цьому загрозливо нахиляючи стрункий торс ближче до Джессіці.

      – Мабуть, мені слід погодитися з вами: в своєму везінні! – не могла стримувати своєї неприязні до співрозмовника Джесс, демонстративно невимушено відкидаючись на спинку стільця.

      Річард знайшов холодним поглядом її спрямовані на нього очі. Його погляд нагадав їй німий випад в поєдинку – туше.

      До кімнати увійшов Морай Локслі.

      – А Локслі! Приєднуйся! Будь ласкавий! – награно висловив свою радість Річард. – Брат все передбачив: знав, кого залишити в якості наглядача наді мною! Хто буде тиснути мені замість нього на совість, нагадувати про обов'язок і честь! – з сарказмом додав Річард, оголюючи свою підлу натуру.

      – Бійся Бога, Річард! Твій брат сліпий у своєї братської любові до тебе! – обурився, підходячи до столу Локслі. – Він один, хто вперто не хоче помічати вчинків твоєї червивої душі!

      – О! Одкровення за одкровення! Хочете сподобатися леді Равенні? Боюся, мій дорогоцінний брат і в цьому нас випередив! Леді тільки що зізналася мені, що вважає за дар долі – подружжя з Дунканом МакКоулом! Швидко ж вона здалася заклятому ворогові!

      – Леді Равенна, дозвольте побажати вам доброго ранку, незважаючи на погоду, що бушує за вікном, і компанію для трапези! До моїх побажань просив приєднатися ваш чоловік! Він ще так само висловив жаль, що не зміг попрощатися з вами особисто. Військовий обов'язок змусив його покинути Данноттар негайно, – Морай Локслі сліпив Джессіку чарівною посмішкою, висловлюючи найбільше задоволення в привітанні її. Він приклався вустами до її зап'ястя і дозволив собі сісти біля неї.

      – Приймаю ваші побажання, якщо ви готові виступити в ролі сонця, що проглядатиме серед цього похмурого небосхилу! – Джесс також мило посміхнулася йому у відповідь, вкладаючи в свій погляд усю теплоту вдячності, в тому, що він виявився поруч.

      – На жаль, «сонце» МакКоулів покинуло нас на невідомий термін, – натякаючи на від'їзд Дункана, засмучено констатував факт його справжній друг, Локслі, – мені дісталася роль факельника, супроводжуючого вас в ході до його родового замку Крейгміллар. Але поки мій лікар – Іеген – не дає мені зволення зробити його. Дункан взяв з мене слово, що не буду опиратися вказівкам його наставника-чорноризця.

      – Я повинна покинути Данноттар?! – в вигуку Джессіки виступив неприкритий страх. Як же вона знайде манускрипт і повернеться в свій час?!

      – Несподіване рішення Дункана! – випередив з іронічною відповіддю Річард Морая Локслі, – Ймовірно, тільки ви піддалися чарам чоловіка! А він залишився безжальним до вас – відправка подружжя у своє зміїне лігво! Чи не дивна помста спочатку знехтуваного нареченого?!

      – Річард! Ти бачиш у всьому нелюдськість і лиходійство! – обурився Локслі, не відриваючи ласкавого погляду від Джессіки. – Зовсім навпаки, леді Равенна! Так це рішення СКАЧАТЬ