Хронiки Нарнії. Повна історія чарівного світу. Клайв Льюїс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Люсі вирішила розпочати з когось іншого і подумала, що найкраще для цього підходить Сьюзан.

      І точно! Сьюзан розплющила очі, зміряла Люсі дбайливим поглядом і сказала по- дорослому досадливим тоном:

      – Люба моя Лу, тобі все це на-сни-ло-ся! Будь розумницею і лягай-но спочивати.

      Майже втративши надію, Люсі заходилася біля Едмунда:

      – Едмунде, миленький, прокинься, будь ласка!

      Уже ж вона і дихала на нього, і термосила за плечі, і штовхала в бік, та Едмунд знай лише крутився і кректав уві сні.

      І все ж Люсі свого досягла! Едмунд сів і майже осмислено подивився на неї. Тоді Люсі повторила йому все спочатку раз, а потім другий. І це було найгірше, тому що з кожним разом слова звучали дедалі менш переконливо.

      – Аслан! – нарешті второпав Едмунд і скочив на ноги. – Ур-ра! Аслан!.. Та де ж він?

      – Там, – показала Люсі, й сама поглянула в той бік, де терпляче чекав Лев.

      Люсі помітила, що Лев дивиться на них своїми великими ясними очима. Та Едмунд, глянувши в той бік, чомусь перепитав:

      – Ну, так де ж він?

      – Там, біля дерев! – навіть розсердилася Люсі. – Невже ти не бачиш?

      Певний час Едмунд ретельно вдивлявся в ніч, а потім чесно зізнався:

      – Ні, особисто я нічого не бачу. А може, там нічого й нема? Га? Може, тобі привиділося? Знаєш, місячне сяйво… і все таке… Це називається оптичний… тьху ти! Як же він називається, га?

      – Я бачу його увесь час, – відмовившись допомагати Едмунду в пошуках потрібного слова, впевнено сказала Люсі. – Він дивиться прямо на нас.

      – Гаразд, тоді чому ж я його не бачу?

      – Він сказав, що, мабуть-таки, ви просто не зможете.

      – Це чому ж?

      – Не знаю. Просто він так сказав.

      – Тьху ти, ну ти, – витер чоло Едмунд, – що ж нам робити? Ввижається – не ввижається… Знаєш що, Лу, давай-но будити решту!

      Розділ 11

      Рик Лева

      Коли нарешті всі прокинулись, Люсі вчетверте переповіла свою історію. Запала тяжка тиша.

      – Не знаю, що й казати, – промовив Пітер, коли вже забракло сил витріщати очі в нічну пітьму. – Що-небудь бачиш, Сьюзан?

      – Нічого! Та й як можна побачити те, чого немає. Їй це наснилося! Нумо, Люсі, лягаймо спати!

      – Послухайте, – сказала Люсі, і голос її затремтів від образи, – ходіть зі мною! Якщо ви не підете, то я піду сама, чесне слово! Але я хочу, щоб ми трималися разом; зрозумійте. Він вже кличе – потрібно поспішати!..

      – Не кажи дурниць, Люсі! – перебила її Сьюзан. – Нікуди ти сама не підеш, скажи їй, Пітере! Зовсім дівча від рук відбилося…

      – Ви як знаєте, а я вірю в нашу Люсі, – втрутився Едмунд, – і якщо йде вона, йду і я. Хочу лише нагадати, що досі вона завжди мала слушність…

      – І то правда! – вигукнув Пітер. – Як мала слушність, мабуть, і сьогодні вранці… Як СКАЧАТЬ