Відверто про Клавдію. Дэниел Киз

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Чому б вам не вдягнутися? – запропонував Говард. – Ми сповістили наше керівництво. Незабаром вони будуть тут, а потім ми можемо їхати.

      Клавдія пішла до спальні й перебралась у чорну сукню.

      – Боббі, – гукнула вона, – у них на мене ордер за підробні чеки. Я мушу поїхати з ними в центр.

      Говард відчув полегшення, коли нарешті прибули капітан Гердманн (жодного стосунку до жертви Крістін Гердман) і лейтенант Дейві. З усіх, кого перевіряв Департамент, Клавдія Яско була першою, хто зізнався, що має інформацію про потрійне вбивство. І Говард хотів, щоб його керівник був присутній, коли він повезе її на допит.

      – Можна мені з вами? – спитав Новатні, вочевидь стривожений думкою, що Клавдії доведеться самій розмовляти з поліцією. – Я хотів би поїхати в машині разом із нею.

      – Це неможливо, – заперечив Дон Чемп. – Ми мусимо дотримуватися стандартних процедур.

      – Я дзвоню адвокатові.

      – Уперед, дзвоніть, – сказав Говард.

      Клавдія закуталась у своє коричневе пальто й пішла з помічниками шерифа, міцно стискаючи комір на свіжому березневому вітрі. Коли вони сідали в поліційне авто без номерів – Дон за кермо, а Говард із Клавдією назад, – Новатні побіг через вулицю, щоб скористатися братовим телефоном.

      Щойно машина помічників шерифа, а за ними – Гердманна й Дейві з’їхали з пагорба, Клавдія відкинула голову й глибоко зітхнула.

      – О Боже мій, я гадала, ми ніколи звідти не виберемось. Я навіть не хочу повертатися до тієї квартири. Можете допомогти мені переїхати?

      Тепер вона говорила дуже швидко – сонливість як рукою зняло, і жінка в істеричному настрої заторохтіла про Новатні. Казала: він героїновий наркоман і, щоб підтримувати свою звичку, періодично торгує наркотиками.

      – Але всі рахунки сплачую я, а він і гроша не вкладає. Усе, що заробляє, спускає собі у вену.

      Чемп не хотів розпитувати її про вбивства, доки вони не дісталися до штаб-квартири. Він ще не зачитав їй прав і, хоч і знав, що натрапив на щось дуже важливе, хотів бути обережним.

      – Не розумію, чому ви залишаєтеся з ним, – сказав він. – Окрім того, що ви гарна жінка, я бачу, що ви дуже розумна.

      Її теплий сміх здивував полісмена.

      – У тому, що стосується розуму, Боббі з вами би не погодився, – мовила вона. – Він називає мене безголовою, бо я маю психічну проблему. І вони з його дружком Діно Політісом обговорюють мене просто в моїй присутності, наче я надто дурна, щоб зрозуміти.

      – Часто вони так роблять?

      – О, так. А ще Боббі змушує мене робити те, чого я не хочу. Я могла б вам таке розповісти, що ніколи не повірите.

      Чемп усміхнувся.

      – Упевнений, я повірю в усе, що ви скажете.

      Жінка незв’язно говорила всі п’ятнадцять хвилин, поки вони добиралися до центру. Він слухав, але обачно відводив її від будь-якої згадки про вбивства.

      Дон Чемп під’їхав вулицею Фронт-стрит до входу в Департамент СКАЧАТЬ