Покарання. Фердинанд фон Ширах
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Покарання - Фердинанд фон Ширах страница 4

СКАЧАТЬ підвела голову й глянула на неї. Їй знадобився певний час.

      – Про нашу машину, – відповіла вона.

      То було їхнє перше авто. Вони тоді ще були дуже юними, тільки-но шість місяців, як одружені. Вони купили вживане авто в одного торговця. Машина була для них надто дорогою, тож вони взяли позику. Голубий «фольксваген жук» з люком на даху та хромованим бампером. Першого дня вони разом мили його на заправці, пилососили й полірували лак. Опісля пішли спати, а наступного ранку стояли поруч біля вікна їхньої квартири й дивилися на автомобіль, що внизу на вулиці вилискував на сонці. Він обійняв її плечі. Про це вона тоді думала. Вона хотіла, щоб у нього все було добре, хотіла, щоб у нього було гарне життя, хотіла жити для нього.

      Катаріна глянула на жінку, а жінка – на Катаріну. Катаріна заплакала. Вона плакала, бо історія свідки була її власною історією, бо вона розуміла життя жінки, бо самотність проникла до всіх справ. Ніхто більше не брав слова.

      Адвокат підвівся. Він спокійно повідомив, що вимушений подати невідкладну заяву. Суддя кивнув. У суді оголосили перерву на годину.

      У нарадчій кімнаті суддя повідомив, що адвокат заявив про відвід Катаріни через підозру наявності упереджених думок. Якщо таку заяву задовольнити, то вся справа лопне, адже заміни засідателям немає. Суддя сів за стіл. У цю мить він виглядав дуже втомленим.

      Чи могла б вона вибачитися, запитала Катаріна, адже їй дуже прикро.

      – Це не допоможе, – сказав суддя. – Ідіть випийте кави й заспокойтеся.

      Катаріна разом з іншим засідателем пішли до судової їдальні. Таке буває, сказав інший засідатель, їй не треба себе в чомусь обвинувачувати. Хтось поставив тарілки та горнятка на стіл-візочок.

      – Я не можу тут залишатися, – мовила Катаріна.

      Вони попрямували сходами та коридорами, а тоді вийшли на вулицю.

      Коли судове засідання продовжили, адвокат підвівся й зачитав свою заяву. Суддя теж має право на почуття та на їх прояв, сказав він. Адже закон потребує людей, а не машин, які виносять вироки щодо вини. Але засідателька, якій оголошено відвід, реагувала надто емоційно. Для об’єктивної третьої сторони вона видається не зовсім нейтральною, віддаленою чи незаангажованою. То була складна заява. Адвокат цитував багато постанов суду. Знову й знову він називав Катаріну народною засідателькою, якій оголошено відвід.

      У нарадчій кімнаті Катаріні довелося писати пояснювальну записку, три-чотири речення. Вона повинна сама пояснити, чи може бути об’єктивною, сказав суддя. І писати треба правду. Сонячне світло проникало крізь високі вікна. Інший засідатель пив каву з пластикового стаканчика.

      Адвокат має рацію, написала Катаріна, вона не може бути об’єктивною.

      Рішення про арешт обвинуваченого скасували, його звільнили. Чотири місяці по тому він завдав своїй дружині удару молотком у голову. Вона померла на шляху до лікарні. Газети опублікували її фото.

СКАЧАТЬ