Шлях королів. Брендон Сандерсон

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ коли хтось згадував ім’я Куширі, котра втекла з сином шевця.

      – Сер? – запитав Даллет, вагаючись.

      – Другий і Третій взводи, беремо його в кліщі! – скомандував Каладін, і в його голосі чувся метал. – Будемо скидати ясновельможного з трону.

      – А ви впевнені, що це гарна ідея, сер? Адже серед нас є поранені.

      Каладін обернувся до Даллета.

      – Це один з офіцерів Галлава. Можливо, навіть він сам.

      – Сер, ви не знаєте цього напевно.

      – Ну й наплювати: він командир батальону. Якщо ми вб’ємо офіцера такого рангу, то гарантовано опинимося в наступній же партії тих, кого відправлятимуть на Розколоті рівнини. Він наш.

      Вираз Каладінових очей підказував, що подумки він уже там.

      – Ти лишень уяви собі, Даллете! Справжні солдати. Військовий табір зі справжньою дисципліною, світлоокі, які мають моральні принципи. Місце, де ми воюватимемо в ім’я чогось і справді важливого.

      Той зітхнув, проте ствердно кивнув головою. Каладін махнув рукою групі своїх солдатів, і вони прожогом кинулися через поле битви. Менша група бійців, разом із Даллетом, залишилась охороняти поранених. Один із них, худий алетієць із чорним волоссям, що пістрявіло жменькою білявих пасем – ознакою якихось чужорідних домішок, – витягнув з кишені довгу червону стрічку й начепив її на вістря списа. Потім високо здійняв його, так що розгойдувана вітром стяжка замайоріла.

      – Це знак санітарам, що в нас є поранені, яких треба винести з поля бою, – пояснив Ценнові Даллет. – Скоро ти будеш у цілковитій безпеці. А ти – хоробрий хлопчина: один не злякався шістьох.

      – Втікати теж був не вихід, – відказав Ценн, намагаючись не думати про поранену ногу. – Коли всюди така сила поранених, чи можемо ми взагалі сподіватись на те, що санітари прийдуть по нас?

      – Наш командир щоразу дає їм хабара, – пояснив Даллет. – Зазвичай вони виносять у тил лише світлооких – але ж санітарів набагато більше, ніж серед тих буває поранених. Каладін витрачає на підкупи більшу частину своєї платні.

      – Цей загін і справді особливий, – мовив Ценн, відчуваючи, як паморочиться в голові.

      – А що я тобі казав!

      – Але ж це не талан – це результат злагоджених дій…

      – Хто злагоджено діє, тому й таланить! Щастить, бо кожен із нас знає: якщо йому випаде отримати поранення, Каладін подбає про те, щоби його винесли з поля бою.

      Він замовк, оглядаючись через плече. Як і пророкував Каладін, лави Амарамового війська знову сунули вперед, помалу оговтуючись від удару.

      А ворожий світлоокий вершник затято розмахував булавою: енергійні удари сипалися на всі боки. Частина його почесної варти змістилася вбік і зіткнулася зі взводами Каладіна. Світлоокий повернув коня. На ньому був шолом із відкритим забралом і пологими боками, увінчаний плюмажем. Ценн не міг роздивитися колір його очей, але був упевнений, що вони блакитні чи зелені. А може, і жовті чи світло-сірі. СКАЧАТЬ