Моральні листи до Луцилія. Том II. Луций Анней Сенека

Чтение книги онлайн.

      (15) Якщо одного з трьох не буде, порушиться і решта. Яка користь знати ціну всім речам, коли ти не стриманий в спонуканнях? Яка користь придушити спонукання і тримати в своїй владі бажання, якщо ти, діючи, не врахуєш час і не будеш знати, коли, що, де і як належить робити? Бо одна справа – знати ціну і достоїнство речі, інша – вибрати потрібну мить, і понад усе приборкати свої спонукання і братися за справу, а не хвалитися наосліп. Бо в житті тоді немає протиріч, коли вчинок не розходиться із спонуканням, а спонукання залежить від достоїнства кожного предмету і з огляду на те, варто його домагатися чи ні, стає слабшим чи сильнішим.

      (16) Природна філософія розчленовується надвоє: на учення про тілесні і про безтілесні речі. Обидва вони розділяються на свої, так би мовити, ступені. Учення про тіла – таким чином: по-перше, про ті, що щось виробляють, і про ті, з яких народжується, – а народжуються початкові речовини. Учення про них, на думку декого, неподільне, на думку інших – ділиться на учення про матерію, про причину, яка все приводить в рух, і про самі початкові речовини.

      (17) Мені залишається написати про розподіл тієї частини філософії, що присвячена розуму. Усіляка річ або безперервна, або розподілена між тим, хто запитує і тим, хто відповідає. Було встановлено, що перша іменується διαλεκτική (діалектика), а друга ῥητορική (риторика). Риторика турбується про слова, їх смисл і порядок; діалектика підрозділяється на дві частини – про слова і про їхнє значення, тобто про предмети, про які говориться, і про вислови, якими про них говориться. Далі йдуть чисельні підрозділи і тієї, й іншої. А я на цьому закінчу і «розповім лише про головне», – інакше, якщо я буду ділити частини на частини, то вийде ціла книга досліджень.

      (18) Я не хочу відбити у тебе, Луцилію, найкращий з людей, бажання все це читати, – тільки б ти все прочитане негайно відносив до людських звичаїв. Утихомирюй себе, розбурхуй, якщо є в тобі млявість, приборкуй, якщо є розбещеність, приборкуй упертість, переслідуй і свою, і, наскільки зможеш, загальну жадібність. Тим, хто буде тобі говорити: «Скільки можна про одне й те ж?» – відповідай: (19) «Скільки можна в одному й тому ж грішити? Ви хочете позбутися ліків, не позбувшись вад, – а я через вашу відмову ще завзятіше буду повторювати своє. Лікування починає приносити користь тоді, коли тіло, яке втратило чутливість, відповідає на дотик болем. Я буду повторювати те, що й наперекір вашій волі піде вам на користь. Нехай хоч коли-небудь дійде до вас чийсь голос без лестощів, і якщо кожен з вас не бажає слухати правду, вислухайте її всі разом.

      (20) Доки будете ви розширювати межі володінь? Для одного господаря тісне поле, на якому розмістився б цілий народ. Куди мають простягатися ваші ниви, якщо для вас мало засівати землі, розмірами рівні провінціям? Усі славні ріки течуть в приватних володіннях, ваші від гирла до джерел величезні потоки, що служать кордонами великим народам! Але й цього мало – вам треба вмістити СКАЧАТЬ