Полтава. Розповідь про загибель однієї армії. Петер Енґлунд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ показав би, що він передав свій мандат їхнім ворогам. Були такі, що цього спекотного літа начебто помічали ознаки того, що все діялось не так, як мало діятися. За неприродно холодною зимою і раптовим потеплінням вони схильні були добачати щось більше, ніж просто примхи природи. Ану ж Бог надумав покарати Швецію і шведів? Може, саме тепер, у червні 1709 року, Бог відвернувся від свого обраного народу?

      Того ранку Вестерманові не пощастило спокійно відправити Службу Божу. Посеред казання з’явилися козаки на конях, що воювали на боці росіян. Вони мчали, галасуючи і стріляючи, й опинилися за двісті метрів від шведського табору. Кілька запорожців – шведських союзників – кинулися назустріч тим верескливим напасникам і доволі легко відігнали їх. Той напад не був якоюсь дивовижею. Такими дрібними наскоками росіяни допікали шведському війську. Від них не було великої шкоди, якщо її вимірювати людськими та матеріальними втратами, але тим більшою була їхня дія на психічний стан шведів. Ті сутички відбувалися завжди, і вдень, і вночі. Вони позбавляли шведів необхідного їм відпочинку, змушували їх бути майже весь час напоготові, що геть виснажувало армію. До цього долучалася нестерпна спека, яка недавно настала в Україні. Дехто казав, що вона була просто неприродна. У багатьох шведів почали з’являтися ознаки глибокого виснаження.

      Натиск росіян збільшувався з кожною годиною. Люті напади на сторожову охорону не припинялися до самого полудня. На лісистій височині, що пролягала вздовж річки Ворскли, розташувалася далеко висунута вперед кінна сторожова охорона, поставлена там, щоб стримувати російських патрулів, які постійно вигулькували навколо. Ця охорона встряла в сутичку, і трьох кіннотників було вбито. Охорона негайно отримала підмогу: двадцять мушкетерів і ще шість кіннотників.

      Було відомо, що швидкі контрзаходи – десь такі, до яких удавалися, між іншим, під час сутичок у суботу, – могли полегшити становище сторожових охорон. Охорона, що складалася з лейб-гвардійців під командою капітана фон Поля, стояла за невеличким пагорком, заховавшись у кущах. Її з великої відстані обстріляло кілька козаків, що воювали на боці росіян. Четверо кіннотників було вбито один за одним. Тоді до лейб-гвардійців під’їхав один із найвищих військових командирів, генерал Адам Людвіґ Левенгаупт. Вирішено було взяти двадцять мушкетерів під командою вісімнадцятирічного хорунжого Малколма Сінк-лера, щоб вони спробували заманити тих вправних стрільців у пастку. (Цей молодий хорунжий, на відміну від свого начальника фон Поля, залишився живий, і згодом, багато пізніше, його доля складеться вкрай химерно. З плином часу він здобуде непогане становище, стане членом таємного комітету риксдаґу, і 1738 року його пошлють до Туреччини. Там він мав домогтися султанової підтримки в новій війні з Росією, що мріла на обрії. У дорозі додому його вб’ють російські військовики, щоб здобути папери, які він віз. Цей злочин викличе досить великий відгомін у Швеції. Смерть СКАЧАТЬ