Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941. Андрій Галушка

Чтение книги онлайн.

      Якби криза справді стосувалася прав національних меншин, то вона б скінчилась у серпні 1938 року, коли, піддавшись на тиск, чехословацький президент прийняв усі вимоги. Але Гітлеру потрібна була війна проти слабшого сусіда, тож Конрад Генляйн, лідер Судетонімецької партії, керований із Берліна та підтримуваний усією міццю німецької державної пропагандистської машини, заявив про нові вимоги – плебісцит про приєднання місцевостей, де проживають судетські німці, до Великої Німеччини. 10 вересня цю вимогу повторив Гітлер на з’їзді нацистської партії в Нюрнберґу. У Судетській області почався збройний заколот, і уряд ЧСР ввів там воєнний стан. Усім було ясно, що війна з Німеччиною – це справа кількох днів.

      Щоб запобігти війні, Чемберлен пішов на безпрецедентний крок, заодно започаткувавши практику «зустрічей на вищому рівні», що стала звичною в наступні десятиліття. 15 вересня він прилетів (уперше в житті сівши в літак) до Німеччини на особисті перемовини з Гітлером. Повіривши абсолютно брехливій заяві Гітлера про те, що чехи вбили три сотні судетських німців, Чемберлен погодився («в принципі», як він гадав) на те, що Судети мають перейти до Німеччини, – не забезпечивши перед тим згоди ні Франції, ні ЧСР – й переконав себе в тому, що амбіції Гітлера обмежуються лише Судетами.

      Що це було не так, Чемберлен міг би пересвідчитися вже наступного дня, якби дізнався, що Гітлер наказав створити добровольчий корпус із судетських німців-утікачів до Німеччини. Очолюваний офіцерами СС, він за два тижні нараховував 35 тисяч осіб. Але Чемберлен мав переконати французького прем’єра Даладьє, що якраз дуже сумнівався в остаточності цілей нацистського диктатора. Зрештою француз погодився, але вибив із британців гарантію підтримки Чехословаччини. 21 вересня 1938 року британці й французи поставили питання руба перед урядом ЧСР – ті мали згодитися на ампутацію найбільш промислово розвинутих регіонів країни, у яких до того ж було розташовано оборонні лінії. Урешті президент ЧСР Едвард Бенеш здався, і Чемберлен знову полетів до Німеччини повідомити Гітлера, що той отримав усе, чого жадав.

      Насправді Гітлер жадав війни, що змила б кров’ю ганьбу листопада 1918 року з німецького народу. Тому він заявив Чемберлену, що або чехи забираються з Судетів через тиждень, або німецьке військо починає війну. За цих умов Франція заявила, що збройно підтримає ЧСР, та почала мобілізацію. Намітились і деякі просування з військовою допомогою СРСР Чехословаччині – Румунія СКАЧАТЬ