Курячий бульйон для душі. 101 історія про кохання. Джек Кэнфилд

Чтение книги онлайн.

      – Домашнє насилля! – вигукнув сусідній покупець, дражливо усміхаючись. – Я свідок!

      Джейсон подивився на мене, його обличчя сяяло.

      – Домашнє! – сказав він. – Той тип думає, що ти моя дружина.

      – Я нею стану, – відповіла я, стискаючи його руку. Після того випадку пройшло ще півроку, коли ми побачилися знову. На цей раз це було наше весілля. Я йшла проходом під оркестрову версію теми із серії відеогри «Final Fantasy», а біля вівтаря на мене чекав Джейсон у білій парадній формі ВМС. Наступного дня ми спакували все моє життєво необхідне майно у вантажівку і проїхали довгий шлях від Каліфорнії до мого нового дому у Південній Кароліні.

      Я не очікувала легкого життя, і це добре, бо складнощі таки були. Я ніколи не була далеко від батьків більше ніж тиждень, а тут раптом опинилася на відстані 3000 миль і жила на межі бідності. Але в мене був Джейсон, а в нього була я, і локшина швидкого приготування смакує добре, коли ти закоханий. Ми не тільки залишилися разом, але й були задоволені. Минули роки, і ми переїхали з Південної Кароліни до Вашингтона. Джейсон почав підготовку до відрядження, і саме тоді я дізналася, що вагітна.

      Ті піврічні посухи без Джейсона, коли ми зустрічалися, виявилися хорошою практикою під час відрядження. Завдяки тим самим навичкам – постійним листам та імейлам, пакункам із солодощами, сну із телефоном поруч про всяк випадок – ми лишалися сильними, коли були окремо одне від одного. Під бурхливим впливом гормонів і самотності я ридала, коли на радіо звучали деякі пісні, особливо наша пісня «Faithfully» у виконанні гурту «Journey».

      Джейсон повернувся додому саме вчасно, якраз перед народженням нашого сина Ніколаса, але менше ніж за рік по тому він знову поїхав у відрядження. Через рік після цього Джейсон залишив військово-морський флот, і ми знову протягли себе через усю країну до нового будинку.

      Наступного року наш десятирічний ювілей. Ми пережили кілька відряджень, об’їздили країну вздовж і вшир, але й досі якимсь чином кохаємо одне одного. Я дотепер відчуваю метеликів у животі, коли Джейсон заходить у двері після довгого робочого дня, і ми й донині проводимо запеклі матчі з «Ерудиту» в призначені для цього щотижневі вечори. Ми разом вправляємося з діагнозом Ніколя (у нього «аутизм») і його особливими потребами. Ми досі разом, незважаючи ні на що, досі любимо гурт «Journey», відеоігри та одне одного. Справжнє кохання не означає, що все легко, – це значить, що за нього варто боротися.

      І тепер, проживши разом із Джейсоном багато років, я більше не боюся людей, які питають, як ми познайомилися.

      3

      Саме та дівчина

      Закони гравітації не діють на політ закоханих.

      Люди часто питають мене, коли я дізнався, що моя дружина, з якою ми в шлюбі вже двадцять п’ять років, саме та дівчина. Я завжди відповідаю, що знав це раніше, навіть до того, коли дізнався її ім’я.

      Усе СКАЧАТЬ