Курячий бульйон для душі. 101 історія про кохання. Джек Кэнфилд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ із коледжу я ніколи не думала, що зможу знову знайти кохання. Але, зустрівши Девіда, я зрозуміла, що зможу. І знайшла. Через кілька місяців, коли ми почали зустрічатися, я сказала Девідові:

      – Дякую, що був на тій невеликодній вечері.

      – Дякую, що ти просто є, – відповів він.

Наталія К. Лусінські

      16

      Сила випічки

      Навіть дрібні тріумфи роблять життя чудовим.

Євгенія Прайс

      Уявіть собі: худенький білявий дев’ятирічний хлопчик сидить на кухонному столику біля тарілки зі свіжоспеченим фігурним печивом, яке потрібно прикрасити. Його червона флісова піжама спереду притрушена борошном, кінчик носа також у муці. Сіро-зелені очі хлопчика серйозно дивляться на тарілку, оскільки він обдумує завдання, яке постало перед ним. Поруч на стільці стоїть його сестричка. Її піжама така ж, як і в братика, лише рожева. Рукави піжами заплямовані в червону і зелену цукрову глазур. Дівчинка дивиться на кулінарну розкіш перед собою, і її очі світяться. Її щічки, злегка вкриті ластовинням, також притрушені червоною і зеленою цукровою пудрою та різнокольоровими присипками, якими вони з братом прикрашають зірочки, дзвоники, дерева і фігурки Санта-Клауса.

      Крихітна темноволоса жіночка керує цією кулінарною феєрією, метушиться між двома дітьми та допомагає їм. Скрізь розкидані прикраси.

      Борошно кружляє в повітрі й осідає на столі, плиті й лінолеумі.

      З кухні лине настільки привабливий аромат, що чоловік в окулярах у золотій оправі підходить до дверей, аби дізнатися, що за веселий і водночас брудний процес тут відбувається.

      – Тату, – гукає його син, – поглянь, що ми робимо! Чоловік посміхається і підходить ближче, аби помилуватися печивом, щедро присипаним та прикрашеним – іноді занадто – різнокольоровими присипками. Він відбирає кілька скромно прикрашених штук, аби покуштувати їх, поки дочитуватиме газету у вітальні.

      Але я забігаю наперед.

      Повернімося на кілька тижнів раніше, коли спільні друзі покликали на вечерю жінку й чоловіка – бездітну вдову за тридцять і вдівця за сорок із двома маленькими дітьми. І хоча і він, і вона вже втратили надію знайти справжню половину в їхньому маленькому студентському містечку – включно з університетом, де вони навчалися, – обоє погодилися.

      – Я маю повернутися додому до дев’ятої години, щоб закінчити перевірку творів, – сказала жінка перед вечерею.

      – Я ненадовго. Потрібно вчасно вкласти дітей спати, – повідомив чоловік господині дому.

      О пів на першу ночі жінка допомагала нести чоловікові його дочку, яка заснула, до його джипа. Його сонний син плентався поруч. «Він має намір подзвонити тобі», – сказали друзі жінці.

      Минув день, другий. На третій день після обіду дзвінка так і не було. «Здається, він передумав», – із жалем подумала жінка, бо цей чоловік був тим, кого вона завжди прагнула.

      Кілька СКАЧАТЬ