Курячий бульйон для душі. 101 історія про кохання. Джек Кэнфилд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ А ще цікавіше було спостерігати, як мій кавалер діяв у складній ситуації. Насправді я почала ним захоплюватися. Ми додивлялися кінофільм, а я думала: можливо, у нас є шанс, можливо, ми одружимося і народимо купу допитливих дітей, які бачитимуть у житті можливості, а не проблеми. Я вже уявила молодшого сина, який розбирає мій блендер і створює машину часу…

      Але, звісно ж, я забігала вперед. До того ж я не уявляла, як трагічно (для «Мустанга») судилося закінчитися нашому побаченню. Отже, кіно скінчилося, і ми поїхали до гуртожитку, весело теревенячи, не усвідомлюючи, яка катастрофа на нас чекає.

      Ми побажали одне одному на добраніч – і бац! Я стукаю до нього, щоб повідомити, що пошкодила його чудову машину. Я була впевнена, що цим зведу нанівець свої шанси. Але він відчинив двері і здивовано поглянув на мене, бо кілька хвилин тому ми попрощалися. Я боязко зізналася у своєму злочині, схилила голову і чекала найгіршого.

      Але нічого страшного не сталося. Натомість цей терпеливий хлопець пішов подивитися на машину, швидко кинув на неї поглядом у цілковитій темряві й сказав, що все гаразд. Я була шокована. І також мене брала цікавість. Моя реакція була б кардинально іншою, якби ми помінялися місцями. Я б заламувала руки і голосно верещала, а він лише стояв і посміхався, а також заспокоював мене. У цю мить я зрозуміла, що знайшла хорошу людину.

      Вгадайте, що було далі? Якимсь чином, попри всі мої вади, він також щось розгледів у мені. Два роки по тому ми їхали в тому самому «Мустангу» з табличкою «Молодята», яка прикривала трохи подряпаний і зігнутий бампер. Відтоді минуло вже вісімнадцять років, і хоча в нас більше немає «Мустанга», проте є багата історія стосунків, сповнених веселих пригод, є двійко чудових хлопців-близнюків і майбутнє, яскравіше за будь-який блискучий хромований бампер.

Ліза Тіффін

      12

      «Банда доберманів»

      За годину гри про людину можна дізнатися більше, ніж за рік спілкування.

Платон

      О Ренді! Власниця жагучих очей і гладкої, як мармур, шкіри. Ренді, чорне волосся якої могло звести з розуму будь-якого чоловіка. Ренді – жінка-вихор. І одного чудового вечора 1972 року Ренді обрала мене.

      Вона обрала мене серед щонайменше двохсот відчайдушних парубків Лос-Анджелеса, які платили чималі гроші, щоб посидіти в поганенькому ресторані, ділячись один із одним своїми надіями і мріями. Усе почалося з кивка, потім – комплімент стосовно моєї посмішки, проказаний голосом, що розтягував кожен голосний звук. Потім Ренді схвально висловилася про мої очі, а після того, як ми перекинулися кількома реченнями, відважила комплімент моєму розумові. «Ліга плюща»13, – промуркотіла вона, коли я відповів, де навчався, а її витончені пальці торкнулися моєї руки. Уесліанський університет не входив до складу «Ліги плюща», але я не встиг її виправити, бо Ренді швидко повідомила, що також здобула престижну освіту.

      Вона запросила мене до себе на вечерю в наступну п’ятницю. Ренді СКАЧАТЬ