Сплячі красуні. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ деталі. Клінт слухав, не перепитуючи. Джінет взялася до роботи вздовж рядка горошку, вириваючи траву і наспівуючи щось життєрадісне про те, як піде у передмістя до річки Гарлем, щоби в ній втопитися89. У північному кінці тюремного двору до садового крісла підійшла Ваннеса Лемплі, щось сказала Донові Пітерзу і зайняла його місце, а Пітерз тим часом потюпав до адміністративного крила, похнюпивши голову, наче школяр, якого викликали в кабінет директора. Якщо хтось і заслуговував на такий виклик, то саме цей мішок тельбухів і рідин.

      – Клінте, ти мене ще слухаєш?

      – Я на місці. Просто думаю.

      – Просто думаєш, – повторила Лайла. – Про що?

      – Про цей процес. – Те, як дружина на нього наперла, спантеличило Клінта. Це майже скидалося на те, ніби вона з нього глузує. – В теорії таке можливе, але мені треба порадитися з Дженіс…

      – Тоді зроби це, будь ласка. Я можу приїхати за двадцять хвилин. І якщо Дженіс треба переконати, переконай її. Тут мені потрібна твоя допомога, Клінте.

      – Заспокойся, я все зроблю. Побоювання щодо самоскалічення – вагома підстава.

      Джінет закінчила один рядок і вже взялася до іншого, рухаючись назад у бік Клінта.

      – Я просто кажу, що звичайним порядком тобі треба було б повезти до Святої Террі, щоб її там оглянули. Я так зрозумів, що обличчя собі вона розтовкла добряче.

      – Її обличчя для мене не є невідкладною проблемою. Одній людині вона майже відірвала голову, а головою іншого парубка пробила стіну трейлера. Ти справді думаєш, що я мушу привести її в оглядовий кабінет до якогось двадцятизчимось-річного медика?

      Він хотів було знову запитати, чи з нею все гаразд, але в теперішньому її стані вона б оскаженіла, бо коли ти вимотаний і розсотаний, ти саме це й робиш – зганяєш свій гнів на когось безпечного. Інколи – незрідка навіть – Клінт відчував обурення через те, що він безпечний.

      – Мабуть, ні.

      Тепер він уже чув звуки вулиці, Лайла вийшла з будівлі надвір.

      – Річ не лише в тому, що вона небезпечна. І не лише в тому, що вона несповна розуму. Це як… як це казав Джаред, «мене моя павуча чуйка проймає»90.

      – Може, коли йому було ще років сім.

      – Я ніколи в житті її раніше не бачила, можу присягнутися на цілому стосі біблій, але вона мене знає. Вона назвала мене на ім’я.

      – Якщо на тобі формена сорочка, а я певен, що так і є, то на грудях у тебе нашивка з твоїм іменем.

      – Правильно, але там написано просто «НОРКРОСС».

      Вона ж звернулась до мене «Лайло». Я мушу закінчувати цю розмову, просто скажи мені, що коли я з нею туди приїду, там буде розстелено вітальний килим.

      – Буде. – Він почув, як вона гмикнула.

      – Дякую тобі, любий.

      – Нема за що, але ти мусиш зробити мені ласку. Не вези її сама. Ти змучена.

      – Рід Берровз буде за кермом. Я поїду пасажиркою.

      – Добре. Кохаю тебе.

      Він почув, як відчинилися двері машини, мабуть, Лайлиного СКАЧАТЬ