Сплячі красуні. Стивен Кинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ через скорочення бази оподаткування. Вже починали руйнуватися будівлі. Лущилася фарба (подейкували, що на свинцевій основі.) Протікала каналізація й водогін. Опалювальне устаткування безнадійно застаріло, і глибоко взимку тільки в адміністративній секції підтримували температуру вище шістдесяти п’яти градусів. Улітку в крилах утримуваних аж шкварчало. Освітлення було млявим. Старезна електромережа перебувала в стані очікуваної катастрофи, а життєво необхідне обладнання спостереження за утримуваними сліпло принаймні раз на місяць.

      Проте там був прекрасний прогулянковий двір з біговою доріжкою, баскетбольний корт у спортзалі, шафлборд47, карликове поле для софтболу та город, що сусідив з адмінсекцією. Це саме там, поближче до буйного розкошування горошку й кукурудзи, на синьому пластиковому молочному ящику сиділа директорка Дженіс Котс, її бежева в’язана торба лежала на землі біля туфель. Директорка курила «Пол-Мол» без фільтра, дивлячись, як під’їжджає Клінт Норкросс.

      Він змахнув своєю ідентифікаційною карткою (такої необхідності не було, оскільки його всі знали, але таким був протокол) і головні ворота розсунулися на напрямній рейці. Він заїхав у мертву зону поза ними, чекаючи, доки зачиниться зовнішня брама. Коли черговий офіцер – цього ранку це була Міллі Олсон – побачила в себе на панелі зелений вогник, який показував, що головні ворота замкнено, то відчинила внутрішню браму. Клінт своїм «Пріусом» покотився вздовж паркану на стоянку для працівників, яка також була огороджена. Знак на тутешніх воротах попереджав: «ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ! ЗАВЖДИ ЗАМИКАЙТЕ СВОЮ МАШИНУ!»

      За дві хвилини, привалившись плечем до старої цегляної стіни, обернувши обличчя до ранкового сонця, він уже стояв біля директорки. Що відбувалося далі, скидалося на ритуал закликів-відгуків у якійсь фундаменталістській церкві.

      – Доброго ранку, докторе Норкросс.

      – Доброго ранку, директорко Котс.

      – Готові до чергового дня в чарівному світі інституції?

      – Справжнє питання в тім, чи готовий чарівний світ виправної інституції до мене. От який я, цілком готовий. А як щодо вас, Дженіс?

      Вона мляво знизала плечима і видихнула дим:

      – Так само.

      Він кивнув на її сигарету:

      – Думав, ви кинули.

      – Кинула. Я так люблю кидати, що роблю це раз на тиждень. Інколи двічі.

      – Все спокійно?

      – Цього ранку так. Але вночі у нас стався зрив.

      – Не кажіть. Дозвольте, я вгадаю. Ейнджел Фіцрой.

      – Аж ні. Кітті Мак-Дейвід.

      Клінт звів угору брови:

      – От цього я не очікував. Розкажіть.

      – За словами її співкамерниці – Клодії Стівенсон, це та, яку інші пані називають…

      – Клодія Фігура-Динаміт, – сказав Клінт. – Дуже пишається своїми імплантатами. То це Клодія щось учудила?

      Клінт нічого не мав проти Клодії, але сподівався, СКАЧАТЬ