Скандал у Богемії. Артур Конан Дойл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ви, випадково, не помітили, як передається їжа з кухні в будиночок?

      – Одного разу я бачив, як Ральф із кошиком у руці йшов парком. Але тоді не звернув на це жодної уваги.

      – Ви розпитували когось в околицях?

      – Аякже. Я спілкувався з начальником станції, а також із власником сільського заїзду. Обоє одностайно запевняли, що молодий Емсворд пробув удома недовго, відтак подався в навколосвітню подорож. Ця версія, вочевидь, не викликає сумнівів у навколишніх жителів.

      – Ви нікому не казали про свої підозри?

      – Звісно ж, ні.

      – Дуже правильно вчинили. Ну, що ж, містере Додд, ваша історія варта того, щоб зайнятися нею всерйоз. Ми поїдемо в Старий Таксберзький парк разом.

      У той час я якраз закінчував дві справи. Одну з них згодом описав мій приятель Ватсон під назвою «Пригода в елітній школі», у яку був втягнутий герцог Голдернесс. Друга була пов’язана з дорученням турецького султана, вельми делікатним, що вимагає негайних дій, адже поточні події могли спричинити небажані політичні наслідки. Тому тільки через тиждень я зміг впритул зайнятися проблемою зникнення Ґодфрі Емсворда. Ми поїхали в Бедфорд утрьох: містер Додд, ваш покірний слуга й ще один мовчазний, суворий на вигляд джентльмен, про котрого я повідомив моєму клієнтові наступне:

      – Це мій старий приятель. Може, його допомога нам знадобиться, а може й ні. Все з’ясується на місці.

      Звіти Ватсона, без сумніву, привчили читачів до певних моїх дивацтв. Я не люблю зайвих слів, а ще більше не люблю розкривати свої думки, поки зайнятий обмірковуванням того чи іншого заплутаного випадку.

      Додд був здивований, але промовчав, і ми продовжили подорож утрьох. У потязі я задав своєму клієнтові кілька запитань, відповіді на які призначалися для вух нашого мовчазного супутника.

      – Ви цілком упевнені, що того вечора бачили за вікном обличчя вашого товариша?

      – Не маю навіть найменшого сумніву з цього приводу.

      – Але ви казали, що Ґодфрі дуже змінився?

      – Змінився лише колір його обличчя: воно набуло неприродного блідого, як сметана, відтінку, ніби намащене білою фарбою.

      – Не пригадуєте, все обличчя було вкрите цією дивною блідістю, чи лише його частина?

      – Здається, що окремі частини обличчя особливо виділялися білизною. Я звернув увагу на чоло, яке було притиснуте до вікна. По ньому ніби білі смуги пробігали.

      – Ви гукнули вашого приятеля?

      – Я був занадто вражений. Помчав за ним, як уже казав вам, але безуспішно.

      Для мене випадок був майже зрозумілим. Ще залишалася одна деталь, яку треба було з’ясувати на місці. Нарешті ми дісталися до дивної будівлі, яку описував мій клієнт. Наш мовчазний супутник залишився в екіпажі. Ми з Доддом подзвонили в парадні двері. Нам відчинив старий Ральф, одягнений у ліврею. Ми попросили повідомити про нас господареві. Мені впало у вічі те, що на руках слуги були цупкі шкіряні СКАЧАТЬ