Крижана принцеса. Камілла Лекберґ

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ собою. Франсін упіймала її погляд і сказала:

      – Я не хотіла здатися цинічною. Мене лише обурює те, як людина здатна втопити такий неймовірний талант у пляшці алкоголю. Трагедія не те слово. Йому поталанило, що Александрі припали до смаку його картини. Якби цього не сталося, то ними милувалися б лише алкоголіки Ф’єлльбакки. Щоправда, мені важко повірити, що вони здатні оцінити найпрекрасніші зразки мистецтва.

      Пазли складалися, однак Еріка поки й гадки не мала, якою є загальна картинка. Як так сталося, що Алекс заховала у своїй шафі картину, яку намалював Андерс Нільссон? Можливо, вона хотіла подарувати її своєму чоловікові чи, може, коханцеві, тому замовила портрет у митця, чиїм талантом захоплювалася. Хоча в це важко було повірити. Картина була пройнята особливою чуттєвістю й сексуальністю, що натякало на якісь інтимні взаємини з чужинцем. Між Александрою й Андерсом був якийсь особливий зв’язок. Хоча хто б казав: Еріка завжди знала, що сама не є великим знавцем мистецтва, і її відчуття можуть виявитися абсолютно хибними й не вартими ані крихти уваги.

      У кімнаті шепталися всі, починаючи від гостей, що стояли найближче до вхідних дверей, і закінчуючи тими, які сиділи на диванчику в протилежному кутку. Усі присутні втупили очі у двері, у які входила найбільш неочікувана гостя. Коли Неллі Лоренс зайшла до будинку, усі немов завмерли від подиву. Еріка згадала про статтю з газети, на яку натрапила нещодавно в спальні Алекс, і відчула, як усі, здавалося б, непоєднувані факти, що крутилися в її голові, утворюють одне ціле.

      Стрімке життя у Ф’єлльбацці розпочалося з 1950-х років разом із заснуванням консервної фабрики імені Лоренса. Вона створила робочі місця майже для половини жителів містечка, і родина Лоренсів стала королівською в цьому маленькому оточенні. Оскільки Ф’єлльбакка не мала особливого ґрунту для світського життя, Лоренси сформували власний клас. Зі своєї велетенської вілли на високій горі вони зі стриманою величністю спостерігали за всією Ф’єлльбаккою.

      У далекому 1952 році фабрику заснував Фабіан Лоренс. Він походив із рибальського роду й мав піти стопами батька. Але риба швидко вичерпувалася, і Фабіан, амбіційний і тямущий юнак, вирішив, що не годен задовольнятися таким нікчемним заробітком, як батько, і пішов торувати власну стежку.

      Він заснував консервну фабрику без копійки в кишені, а коли наприкінці 1970-х років помер, то залишив своїй дружині Неллі в спадок не лише прибуткову індустрію, а й безмір грошви. На відміну від свого чоловіка, якого всі любили, Неллі Лоренс мала славу гордовитої та холодної жінки. Сьогодні вона рідко з’являлася на людях, але вдавала із себе королеву, яка мала право на аудієнції й завжди була особливою гостею. Тож її прихід став справжньою сенсацією, про яку пліткуватимуть іще кілька місяців.

      У кімнаті було так тихо, що всі почули б, як упала булавка. Пані Лоренс дозволила Генрікові допомогти їй із шубою й, узявши його під руку, увійшла до вітальні. Він провів її до дивана, на якому сиділи Бірґіт і Карл-Ерік Карлґрени. СКАЧАТЬ