Нортенґерське абатство. Джейн Остин

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ від нетерпіння! Містере Морланд, будь ласка, не дослухайтеся: ми говоримо не про вас.

      – А про що ж ви шепочетесь? Щось сталося?

      – Ні, це ні на що не схоже! Ви, чоловіки, такі цікаві! А ще кажете про жіночу цікавість! Не підслуховуйте! Задовольніться тим, що це вас не стосується.

      – Ви гадаєте, що це може мене задовольнити?

      – Клянусь, я нічого подібного ніколи в житті не зустрічала! Що вам до того, про що ми говоримо? Коли б навіть йшлося про вас, то й тоді я б вам не радила підслуховувати, бо ви можете почути щось не надто приємне.

      У цих пустопорожніх балачках, що точилися доволі довго, первісну тему, здавалося, було зовсім забуто. І хоч Кетрін була дуже рада на деякий час її не торкатися, у неї, проте, не могло не з’явитись легкої підозри, чи справді Ізабеллі так уже кортить побачити містера Тілні.

      Коли оркестр знову заграв, Джеймс спробував запросити на танець свою чарівну даму, але вона рішуче йому відмовила.

      – О ні, містере Морланд, – вигукнула вона, – нізащо на світі! Ви такий нестерпний! Уявіть собі, люба Кетрін, що мені пропонує ваш братусь. Він хоче, щоб я танцювала з ним ще раз, хоч я й пояснила йому, що це просто непристойно! Коли ми не змінимо партнерів, ми станемо притчею во язицех.

      – Слово честі, – сказав Джеймс, – на таких великих балах можна танцювати з тим же самим партнером, а можна з різними.

      – Яке безглуздя! Як можна таке казати? Але якщо чоловік щось візьме собі в голову, йому годі суперечити. Кетрін, люба, будьте ласкаві, заступіться за мене – переконайте вашого братуся, що це неможливо. Скажіть, якщо я погоджусь, це вас дуже засмутить. Адже вас це й справді засмутить, чи не так?

      – Ні, чому ж? Але якщо ви гадаєте, що так робити не слід, танцюйте з іншим.

      – Ну то що? – скрикнула Ізабелла. – Ви чули, що казала ваша сестра? І ви досі наполягаєте? Тоді затямте: якщо через нас жінки в Баті зчинять переполох, то це не моя провина. Кетрін, люба моя, бога ради, ходімо танцювати з нами!

      З цими словами вона й містер Морланд рушили до своєї попередньої партії. Тим часом Джон Торп кудись пішов. І Кетрін, яка весь час мріяла дати можливість містерові Тілні повторити таке приємне для неї запрошення, що ним він удостоїв її на початку вечора, почала якнайшвидше просуватися до місіс Аллен і місіс Торп, сподіваючись ще застати його біля них. Та, на жаль, ця надія не справдилась, і вона зрозуміла її необґрунтованість.

      – Ну як, моя люба, – запитала місіс Торп, якій кортіло почути прихильний відгук про свого сина, – сподіваюсь, ви були задоволені вашим партнером?

      – Дуже задоволена, мем.

      – Рада це чути. У Джона чудовий характер, чи не так?

      – А містера Тілні ви бачили, моя люба? – спитала місіс Аллен.

      – Ні. А де він?

      – Щойно відійшов від нас. Сказав, що йому так набридло тинятися по залі, що він вирішив потанцювати. Гадаю, він би вас запросив, якби ви зустрілися.

СКАЧАТЬ