Коко Шанель. Марія Сердюк

Чтение книги онлайн.

      Зрештою Ґабрієль умовила Адрієн, і дівчата переїхали до крихітної, вбого умебльованої кімнатки. Певна річ, нове помешкання розташовувалося не в бурхливому центрі Мулена. Дівчата поселилися на вуличці Пон-Гінге, де дуже тхнуло сирістю від річки, а сама вулиця за дощової погоди перетворювалася на брудне місиво. Однак віднині вони стали самостійними!

      Подружки більше не залежали від господарів і не лягали спати в суворо встановлений час. Звісно, бувало й таке, що спати вони лягали голодними, бо ж майже всі зароблені гроші йшли на оплату оренди кімнатки. Дівчата часом і не спали ночами, виконуючи термінове замовлення. Однак це була справжня свобода! А точніше, перший її ковток.

      Другим ковтком став похід до кондитерської. Ґабрієль мріяла про неї відтоді, як довідалася про чаювання. І ось як це було…

      Секрети чаювання

      Якось Адрієн захворіла, і Ґабрієль сама поїхала до замовниці. Розкішного замку господині вона дісталася близько полудня. Однак з’ясувалося, що клієнтка ще навіть не прокинулася. Ґабрієль застала її в ліжку. Дама в пишному пеньюарі видалася дівчині справжньою королевою. А позолота на бильцях ліжка й безліч прикрас неабияк вразили сироту. То он як живуть клієнтки, котрі приїжджають до крамниці у власних екіпажах!

      Певна річ, Ґабрієль завважила, що у величезному замку була всього одна ванна. Не сховалося від пильного ока дівчини й те, що мадам не завадило б як слід вимити волосся. І, звісно, вона побачила плями поту під пахвами майже на всіх сукнях. Але то були дрібниці. Ґабрієль хоч і не поважала мадам за неувагу до гігієни, однак при цьому страшенно заздрила їй. Її впевненості, а надто її причетності до іншого світу – світу, за яким бідна дівчина могла лише підглядати в щілинку.

      Заможна дама збиралася переробити кілька суконь. Нічого складного: дещо оновити, десь підшити нові мережива, десь прикрити вишивкою плями. Усе це Ґабрієль вирішила виправити на місці. Так вона провела в замку цілий день і стала свідком п’ятигодинного чаювання. Цю моду господиня привезла з Англії. В Обазіні не було такого звичаю.