Думай і багатій. Наполеон Гілл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ диктувальних машин по всій країні. Так з’явилося гасло: «Зроблено Едісоном і встановлено Барнсом».

      Їхні ділові стосунки тривали понад тридцять років. Завдяки цьому партнерству Барнс не просто розбагатів, він зміг довести, що «думати і багатіти» – можливо.

      Хтозна, у яку суму оцінював Барнс своє БАЖАННЯ. Можливо, у два чи три мільйони доларів, але будь-яка сума здається незначною порівняно з цінністю набутих ним конкретних знань про те, що невловимий імпульс думки може набути своєї матеріальної форми, якщо застосовувати відомі засади.

      Барнс, без перебільшення, думкою привів себе до партнерства з великим Едісоном! Думкою привів себе до багатства. У нього не було нічого, крім ЗНАННЯ, ЧОГО САМЕ ВІН ХОЧЕ, І РІШУЧОСТІ СТОЯТИ ЗА СВОЄ БАЖАННЯ ДО КІНЦЯ. У нього не було стартового капіталу. Майже не було освіти. Він не мав впливу. Але в нього були ініціатива, віра й воля до перемоги. Ці неосяжні сили зробили його правою рукою найвидатнішого винахідника всіх часів.

      Тепер розгляньмо іншу історію, де людина мала всі шанси розбагатіти, та не змогла, зупинившись за три кроки від своєї мети.

      За метр від золота

      Найчастіше ми зазнаємо невдачі, опускаючи руки перед тимчасовими труднощами. Але всім нам властиво помилятись. Дядько Р. У. Дарбі, захворівши якось на «золоту лихоманку», як і багато хто в той час, поїхав на захід КОПАТИ Й БАГАТІТИ. Він не знав, що справжнє золото в людській голові, а не в землі. Застовпивши ділянку і взявши до рук лопату й заступ, він узявся працювати. Було дуже важко, але його жага збагачення була велика.

      Після кількох тижнів виснажливої праці дядькові нарешті пощастило, і він відкрив родовище. Тепер йому потрібна була техніка, щоб видобути коштовний метал. Не сказавши нікому ані слова, він прикрив копальню і, повернувшись до себе додому у Вільямсбурґ, штат Меріленд, розповів своїм родичам та кільком сусідам, що відкрив «родовище». Вони скинулися грошима на необхідне обладнання, і дядько разом із Дарбі повернулися.

      Видобувши першу вагонетку руди, вони відправили її до плавильні. І виявилось, що їхня копальня – одна з найбагатших у всьому Колорадо! Добувши ще пару таких вагонеток, вони б сплатили борги. А після того почали б стрімко багатіти.

      Бури пішли вниз! А вгору – надії Дарбі та його дядька! А тоді раптом щось трапилось! Золота жила зникла! Наче вони прийшли на поле чудес і не знайшли золотого дерева! Вони бурили, щосили намагаючись укотре віднайти золоту жилу, та все дарма.

      Зрештою вони вирішили ЗДАТИСЯ. Продали обладнання якомусь збирачеві брухту за кількасот доларів і повернулися додому. Серед збирачів брухту трапляються дурні, але цей до таких не належав! Він зв’язався з гірничим інженером, щоб той оглянув копальню та оцінив ситуацію. Інженер пояснив, що проект не мав успіху через те, що його власники не знали про «геологічні розлами». За його підрахунками, золота жила була ВСЬОГО ЗА МЕТР ВІД ТОГО МІСЦЯ, ДЕ СІМ’Я ДАРБІ ПЕРЕСТАЛА БУРИТИ! Саме там її і СКАЧАТЬ