Свідок обвинувачення та інші історії. Аґата Крісті

Чтение книги онлайн.

      – Так продумати виставу!

      – Знаєте, друже, я мусила врятувати його. Свідчень відданої жінки було б недостатньо, і це ви дали мені зрозуміти. Але я дещо знаю про психологію натовпу. Якщо свідчення вирвуть від мене як зізнання, викривши перед лицем закону, то ставлення до обвинуваченого одразу ж зміниться на краще.

      – А купка листів?

      – Лише один з них, основний, можна назвати, як ви там кажете, сфабрикованим.

      – А той чоловік, Макс…

      – Ніколи не існував, приятелю.

      – Я все-таки гадаю, – ображено сказав містер Мейгерн, – що ми могли б витягти його звідти законним шляхом.

      – Я не наважилася ризикувати. Бачте, ви вважали, що він не винен…

      – А ви знали це? Розумію, – кивнув пан Мейгерн.

      – Мій шановний містере Мейгерн, – сказала Ромейн. – Ви нічого не зрозуміли. Я знала, що він винен!

      Нещасний випадок

      – І ось що я вам скажу – це та сама жінка, жодного сумніву!

      Капітан Гейдок глянув на нетерпляче жваве обличчя свого друга й зітхнув. Йому хотілось, щоб Еванс не був таким позитивним і таким життєрадісним. Завдяки своїй кар’єрі, набутій у морях, старий морський капітан навчився не втручатись у те, що його не стосується. Його ж друг, колишній інспектор слідчого відділу кримінальних справ, мав іншу життєву філософію. «Діяти згідно з отриманою інформацією» – ось його девіз у ті часи, і він удосконалив це до такого рівня, що тепер сам здобував собі інформацію. Інспектор Еванс був дуже розумним енергійним офіцером, що заслужив просування по службі й дістав його. Навіть тепер, коли він пішов у відставку зі служби й осів у заміському котеджі своїх мрій, його професійний інстинкт був активним.

      – Рідко забуваю обличчя, – повторював він самовдоволено. – Місіс Ентоні… так, це таки місіс Ентоні. Коли ви сказали «місіс Мерровдін», я одразу знав, хто це.

      Капітан Гейдок тривожно покрутився в кріслі. Родина Мерровдін була його найближчими сусідами, за винятком самого Еванса, тож ідентифікація місіс Мерровдін як колишньої героїні cause célèbre[2] посилювала його стрес.

      – Це було дуже давно, – мовив він якось невпевнено.

      – Дев’ять років тому, – сказав Еванс, як завжди точно. – Дев’ять років і три місяці. Пам’ятаєте ту справу?

      – Поверхнево.

      – Ентоні виявився охочим поїсти миш’як, – продовжив Еванс, – то вони її виправдали.

      – Що ж, чому б ні?

      – Жодних причин. Єдиний вирок, який вони могли їй винести, спираючись на докази. Усе цілком правильно.

      – Тож усе гаразд, – промовив Гейдок. – І не розумію, чому нас це повинно турбувати.

      – Кого турбує?

      – Гадав, що вас.

      – Зовсім ні.

      – То все закінчилось, і справа закрита, – підсумував капітан. – Якщо місіс Мерровдін у якийсь період її життя так не пощастило перебувати під слідством за вбивство СКАЧАТЬ