Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки. Зроби щось із життям!. Хендрік Грун

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ пан Еллрой спробував настромити на ті чотири гаки голову лося. В результаті вона впала на сервант і розтрощила чайний сервіз. А більшого гака йому так і не дали, і нікого не хвилювали його палкі мольби та благання, бо надто вже він прив’язався до свого лося. «Якщо ми почнемо дозволяти всім і все, то один лише Господь знає, до чого це доведе», – сказав йому урядник відділу будівель і земель. Цей аргумент поставив крапку у подібних суперечках. Так наче якби Еллрою дозволили мати надійніший гак для свого опудала, всі до одного пожильці почали би чіпляти на стіни всілякі опудала. Голова лося тепер похитувалася на стільці. Еллрой більше не міг використовувати її як вішалку, хоча понад усе любив кидати на неї капелюх. Як правило, давав маху. Нахилявся, щоби підібрати його з підлоги, а це вартувало йому значних зусиль, і попри це він знову кидав виклик тим рогам. Непоганий чолов’яга, от тільки глухий, наче тетеря. І це прикро, бо я впевнений, що ми могли би з ним заприятелювати.

      П’ятниця, 1 лютого

      Щойно мене позапланово відвідала соціальна працівниця. На щастя для неї, я майже завжди вдома. Але цей візит став для мене несподіванкою.

      Я зробив їй чашку кави і поцікавився, чим завдячую такому задоволенню. Вона почала здалеку. Чи й досі я насолоджуюся життям? Чи не почуваюся розбитим?

      Вона сиділа, напрочуд мило покахикуючи й затинаючись. Була дуже юна й недосвідчена в роботі, але щиро намагалася чимось допомогти.

      Я запитав, чим зацікавила її моя скромна персона.

      – О, то неважливо.

      – Що ж, панянко, якщо це й справді неважливо, то ви зі спокійною душею можете про це розповісти.

      Після цього вона зізналася, що її прислав головний лікар. Певно, тому, що я нещодавно цікавився евтаназією. Він змусив цю бідолаху проконтролювати мене, щоби переконатися, чи я, бува, не збираюся стрибнути з даху.

      Я запевнив, що найближчим часом самогубства не планую. Ці слова трохи збентежили її.

      – О, сер, я зовсім не про це.

      – Я знаю, про що ви. Все просто чудово. І передайте доку, що я був би вдячний, якби він подбав про цю проблему особисто. Ще чашечку?

      Ні, вона мусила йти.

      Учора я заходив до Аньї, моєї інформаторки в кабінеті шефині, і вона показала мені копію звіту пані Стельваген щодо вбивства рибок. Я не фігурував у ньому підозрюваним. Як і Еферт. Вона була переконана, що винен хтось із працівників – на її думку, то спроба підсидіти її на посаді. Стельваген збирається встановити в коридорах камери спостереження. Мені от цікаво, а чи це законно.

      Субота, 2 лютого

      «ДОСИТЬ СТАРІТИ, ПРОДОВЖУЙ РУХАТИСЯ». Таким був заголовок газетної статті з підзаголовком: «Науковці по всьому світу шукають корінь проблем старіння та способи їх вирішення». Господи, панове науковці, якраз вчасно, правда? А для нас вже запізно. Одначе приїздіть сюди – тут чимало матеріалів для дослідження.

      З погляду біології, ви занадто СКАЧАТЬ