Тріумф ніжності. Джудіт Макнот

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ коли вона помітила знайомий білий «корвет», який проскочив на червоне на перехресті, а тоді розвернувся і зупинився біля неї, скрипнувши гальмами.

      – Пробач за спізнення, Кеті. Сідай. Поїдемо кудись поговоримо.

      Кеті поглянула на Роба крізь відчинене вікно авта і відчула таку хвилю пристрасного бажання, що воно завдало їй невимовного болю. Він усе такий же нестерпно привабливий, але його усмішка, завжди самовпевнена і переконлива, була тепер сповнена чарівної несміливості, від чого защеміло її серце й ослабла рішучість. Вона промовила:

      – Вже пізно. І мені нема про що розмовляти з одруженим чоловіком.

      – Кеті, ми не можемо говорити тут. Не ображайся, що я запізнився. У мене був невдалий переліт, до того ж у Сент-Луїсі затримали посадку. Тому будь хорошою дівчинкою і сідай в авто. Мені нема коли сперечатися з тобою.

      – Чому це в тебе немає часу? – впиралася Кеті. – Тебе дружина чекає?

      Роб тихо вилаявся, проїхав кілька метрів і припаркував авто у темному місці поряд з будівлею. Він вийшов і притулився до дверей, чекаючи, доки підійде Кеті. Коли дівчина неохоче зробила крок у темряві до нього, легкий вітерець розтріпав її волосся і грався зі складками її блакитної сукні.

      – Кеті, пройшло багато часу, – хрипло промовив він. – Не хочеш привітатися зі мною поцілунком?

      – Ти все ще одружений?

      Замість відповіді він її обійняв і поцілував, і в його поцілунку з’єдналися жагучий голод і благання. Разом з тим, він достатньо добре знав Кеті, щоб зрозуміти, що вона неохоче прийняла його поцілунок. А мовчання у відповідь на її запитання означало, що він усе ще одружений.

      – Не будь такою, – прошепотів він, дихаючи їй у вухо. – Весь цей час я думав лише про тебе. А давай-но заберемося звідси і поїдемо до тебе?

      – Ні, – промовила Кеті, відчуваючи, що її голосу не вистачає рішучості.

      – Кеті, я кохаю тебе. Я божеволію від тебе. Не відштовхуй мене.

      Уперше Кеті відчула запах алкоголю у його диханні і була зворушена тим, що йому довелося зміцнити хоробрість перед зустріччю з нею. Проте вона намагалася залишатися незворушною:

      – Мені не потрібна брудна інтрижка з одруженим чоловіком.

      – До того, як ти дізналася, що я одружений, ти не бачила нічого поганого у стосунках зі мною.

      Це були неприховані лестощі, проти яких Кеті не могла встояти.

      – Будь ласка, прошу тебе, не роби цього зі мною, Робе. Я не можу спокійно жити, знаючи, що руйную чиюсь сім’ю.

      – Ця сім’я зруйнувалася ще до зустрічі з тобою, люба. Я намагався пояснити це тобі.

      – Тоді розлучись, – із відчаєм промовила Кеті.

      Навіть у темряві Кеті розгледіла гірку усмішку, яка скривила його обличчя.

      – Уродженці Саусфілду не розлучаються. Вони вчаться жити кожне своїм життям. Так заведено нашими пращурами, – промовив він з жалем.

      Вони не звертали уваги на людей, які входили і виходили з бару, Роб не намагався говорити тихіше, а його руки ковзнули вниз СКАЧАТЬ