Фінансист. Теодор Драйзер

Чтение книги онлайн.

      – Двадцять два, – сказав якийсь голос.

      – Тридцять! – почувся вигук.

      – Тридцять п’ять! – втрутився ще хтось.

      Ціна дійшла до сімдесяти п’яти доларів (що становило менше половини реальної вартості кави).

      – Сімдесят п’ять доларів… Сімдесят п’ять! – вигукував аукціоніст. – Хто більше? Сімдесят п’ять доларів – раз. Хто дасть вісімдесят? Сімдесят п’ять доларів два… – він зробив паузу і драматичним жестом заніс руку. Потім різко опустив її. – Продано містерові Сайласу Грегорі за сімдесят п’ять доларів! Запишіть, Джеррі, – звернувся він до свого рудого веснянкуватого помічника, і одразу перейшов до продажу іншої партії бакалійного товару – одинадцяти діжок крохмалю.

      Юний Ковпервуд швидко зметикував. Ринкова ціна кави (якщо вірити аукціоністові) сім доларів тридцять два центи за мішок; значить, крамар, що купив партію за сімдесят п’ять доларів, може тут же заробити вісімдесят шість доларів чотири центи, а продавши каву в роздріб, – іще більше. Наскільки йому пригадується, мати платить двадцять вісім центів за фунт. З підручниками під пахвою Френк присунувся ближче і став ще уважніше стежити за процедурою торгів. Діжечка крохмалю, як він незабаром почув, вартувала десять доларів, а тут її продали за шість. Кілька діжок оцту пішли з молотка за третину своєї вартості. Френку страшенно захотілося взяти участь у торгах, але в кишені ж лише дріб’язок. Аукціоніст завважив хлопчика, що стояв просто перед ним. Він був вражений серйозністю і завзятістю, написаними на його обличчі.

      – Пропоную партію чудового кастильського мила – сім ящиків, ні більше і ні менше. Воно, аби ви знали, якщо ви взагалі хоч трохи розумієтеся на милі, коштує нині чотирнадцять центів за брусок. А за ящик з вас візьмуть не менше одинадцяти доларів сімдесяти п’яти центів. Скільки даєте? Скільки даєте?

      Він говорив швидко, зі звичайними інтонаціями аукціоніста і надмірним пафосом, але на юного Ковпервуда це не діяло. Він жваво підрахував. Сім ящиків по одинадцять сімдесят п’ять – усього вісімдесят два долари двадцять п’ять центів. А якщо ця партія піде за півціни… Якщо вона піде за півціни…

      – Дванадцять доларів! – запропонував хтось.

      – П’ятнадцять! – підвищив ціну інший.

      – Двадцять! – крикнув третій.

      – Двадцять п’ять! – додав четвертий.

      Далі пішли надбавки по одному долару, бо кастильське мило загалом не користувалося широким попитом.

      – Двадцять шість!

      – Двадцять сім!

      – Двадцять вісім!

      – Двадцять дев’ять!

      Усі мовчали.

      – Тридцять! – рішуче сказав юний Ковпервуд.

      Аукціоніст – маленький худорлявий чоловік із виснаженим обличчям і скуйовдженим волоссям, з цікавістю і дещо недовірливо покосував на Френка (ні на мить, утім, не вмовкаючи). Напружений погляд хлопчика мимоволі привернув його увагу, і він якось СКАЧАТЬ