Фінансист. Теодор Драйзер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ «Люди» не будують вашого життя. А вже мого – й поготів. Перш за все думайте про себе. Ви самі повинні влаштовувати своє життя. Невже ви допустите, щоб між вами і вашими бажаннями постало те, що подумають «інші»?

      – Але у мене немає цього бажання, – збентежено перебила його Ліліан.

      Френк устав, підійшов до неї і заглянув їй у вічі.

      – Ну то й що? – схвильовано й іронічно запитала вона.

      Він продовжував дивитися на неї.

      – Ну то й що? – повторила вона все більше розгублюючись.

      Він нахилився, прагнучи обійняти її, але вона підхопилася рішуче.

      – Ні, не наближайтеся до мене! – благально протестувала Ліліан. – Я зараз піду в кімнати і більше на поріг вас не пущу! Це жахливо… Ви геть з глузду з’їхали… Залиште мене в спокої!

      Вона проявила таку рішучість, що Френк підкорився. Але тільки на цей вечір. Він приходив знову і знову. І одного разу, коли зграя комарів загнала їх у кімнати, і місіс Семпл знову почала наполягати, щоб він припинив свої відвідини, запевняючи, що його увага до неї всім кидається в очі, і вона буде зганьблена, Френк, незважаючи на її відчайдушний опір, рішуче обійняв її.

      – Що ви, що ви! Припиніть! – вигукувала вона. – Я ж вам казала… Це ж нерозумно, нарешті! Не смійте мене цілувати! О-о-о…

      Вона вирвалася і побігла сходами до себе в спальню. Ковпервуд швидко поквапився за нею. Коли місіс Семпл хотіла зачинити двері, він силоміць відчинив їх, знову схопив молоду жінку в обійми і високо підняв угору.

      – Як ви смієте! – закричала вона. – Та я вас більше не хочу знати! Якщо ви негайно не відпустите мене, ноги вашої тут більше не буде. Пустіть!

      – Я відпущу вас, люба моя… Я сам віднесу вас униз… – бурмотів він, притискаючи її до грудей і вкриваючи її обличчя поцілунками.

      Він був страшенно збуджений і схвильований.

      Незважаючи на те, що Ліліан продовжувала вириватися і протестувати, він ухопив її, приніс до вітальні і сів у величезне крісло, як і раніше, міцно пригортаючи її.

      – Ах… – зітхнула вона, зрозумівши, що він не відпустить її, і безсило опустила на його плече голову. Потім, угледівши на обличчі Френка тверду рішучість і раптом відчувши всю його притягальну силу, вона посміхнулася. – Ну от, скажімо, я вийду за вас заміж… – втомлено протягла вона, – як я поясню свій учинок? Що скаже ваш батько, ваша мати?

      – Вам нічого пояснювати не доведеться. Це зроблю я. І хвилюватися нічого. Мої рідні нічого не скажуть.

      – А моя сім’я? – зіщулившись, сказала вона.

      – Яке кому діло? Я одружуся не з вашою сім’єю, а з вами. Ми з вами обоє матеріально незалежні.

      Вона стала висувати нові заперечення, але Френк відповідав на них зливою поцілунків. Його пестощам не можна було не підкоритися. Містер Семпл ніколи не був таким палким. Френк пробудив у ній почуття, яких вона раніше не знала. Їй було тривожно і ніяково.

      – Отже, через місяць ми одружимося? – радісно уточнив він, коли вона замовкла.

      – Ні! Ні! – СКАЧАТЬ