Собака на сіні (збірник). Лопе де Вега

Чтение книги онлайн.

      Кинувши прання на кладці,

      я прийшла сюди з потоку,

      щоб сказать тобі, Фрондосо, —

      так поводитись негоже.

      Вже помітили всі люди,

      що ти ходиш скрізь за мною,

      по всьому пішли містечку

      поголоски, поговори.

      Ти ж нівроку, хлопець добрий

      і хороший, і заможний,

      і за інших показніший, —

      от і вирішила молодь,

      парубки й дівчата наші,

      і на вулиці, і в полі

      ув один говорять голос,

      що люблюся я з тобою.

      Всі чекають дня, коли

      паламар наш голомозий

      нам у церкві після служби

      заповіді оголосить.

      Дбав би краще ти про те,

      як зерном набить комори

      та глеки широкогорлі

      молодим вином наповнить,

      ніж про теє женихання

      та про любощі торочить;

      хочу спати я спокійно,

      нащо здавсь мені той клопіт?

      Ой Лавренсіє, не смійся

      ти із щирої любові!

      І життя мені, і смерть —

      у твоїм єдинім слові.

      Знаєш ти, що я тебе

      за дружину взяти хочу,

      і так ставишся до мене…

      Бо інакше і не можу.

      Та невже ж не пожалієш

      ти мене в моєму горі?

      Я не їм, не п’ю, не сплю

      через тебе дні і ночі!

      Личко янгольське, а серце

      невблаганне і жорстоке…

      Милий боже, я шалію!

      То лікуйся й будь здоровий.

      Я тоді здоровий буду,

      як укупочці з тобою