Великий Гетсбі = The Great Gatsby. Френсіс Скотт Фіцджеральд

Чтение книги онлайн.

      – Тільки те, що він – чоловік на ім’я Гетсбі.

      – Але звідки він родом? Що робить?

      – Ну, от, тепер і ви туди ж, – відповіла вона з лінивою усмішкою. – Мені відоме тільки одне: він якось сказав, що навчався в Оксфорді.

      За постаттю містера Гетсбі почало вимальовуватись якесь туманне тло, але наступні слова Джордан розвіяли його.

      – Я, одначе, не вірю в це.

      – Чому?

      – Сама не знаю. Просто мені не віриться, що він був в Оксфорді.

      Щось у її тоні нагадало мені слова тієї іншої дівчини: «По-моєму, він убивця, і край», – і це тільки розпалило мою цікавість. Я беззастережно повірив би в те, що Гетсбі виринув з луїзіанських боліт чи з нетрів нью-йоркського Іст-Сайда. Таке можна зрозуміти. Але щоб молоді люди з’являлися нізвідки й купували собі палаци на березі протоки Лонг-Айленд – такого не буває; принаймні, я, наївний провінціал, вважав, що такого не буває.

      – В усякому разі, прийоми в нього завжди велелюдні, – зауважила Джордан, змінюючи тему з чисто міською відразою до конкретності. – А я люблю великі збіговиська. На них почуваєш себе якось затишніше. В невеликій компанії ніколи не належиш сама собі.

      На естраді гупнув великий барабан, і диригент раптом лунко закричав, перекриваючи загальний гамір:

      – Леді й джентльмени! На прохання містера Гетсбі ми виконаємо зараз для вас нову композицію містера Владимира Тостова, яка в травні справила велике враження на слухачів у Карнегі-холі. Той, хто читає газети, пам’ятає, мабуть, що це була справжня сенсація. – Він усміхнувся і добродушно-поблажливо додав: – Оглушлива сенсація!

      Всі довкола засміялись.

      – Отже, – ще лункіше оголосив він, – Владимир Тостов, «Джазова історія людства»!

      Я, однак, так і не збагнув суті композиції містера Тостова, бо тільки-но її заграли, я раптом побачив Гетсбі. Він стояв на мармурових сходах і задоволено роздивлявся на своїх гостей, перебігаючи очима від столика до столика. Засмагла шкіра гарно обпинала його обличчя, коротка зачіска наводила на думку, що підправляють її щодня. Хоч як я придивлявся, нічого зловісного в ньому не знаходив.

      Можливо, те, що він зовсім не пив, і вирізняло його з-поміж гостей: що галасливіше веселилося товариство, то бездоганнішою здавалася його поведінка. Коли «Джазова історія людства» скінчилася, дівчата, мов ласкаві кошенята, горнулися до чоловічих грудей; дівчата грайливо вдавали, ніби непритомніють, і падали в чоловічі руки, а то й просто в натовп, не сумніваючись, що хтось їх підхопить; але ніхто не падав, заплющивши очі, в руки Гетсбі, й жодна під хлопчика обстрижена голівка не притулялася до його грудей, і жодна трійця любителів співів не запрошувала його утворити квартет.

      – Даруйте.

      Біля нас стояв лакей.

      – Міс Бейкер? – спитав він. – Даруйте, але містер Гетсбі хотів би поговорити з вами сам на сам.

СКАЧАТЬ