Муха на ветровом стекле. Ирина Солодченко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ тихесенько повістує, що Бог – це такий…. Тут вона й сама запинається й лізе до скрині за допомогою. У хаті їх дві – дерев'яні, з металевими скобами й засувками. Не раз він малим туди лазив і довгенько сидів на дбайливо складених різнокольорових накидках, вибитих скатертинах та плахіттях… Мама якось розповідала страшну історію, як один хлопчик заліз до скрині, а ляда закрилася, і той малий удушився… Нещодавно мама витягла з цієї скрині старе шмаття й змушувала бабусю його вдягти.

      – Коли ви це збираєтесь носити? Помрете й не зносите. Нàшо ви це зберігаєте?

      Та виявляється, під лахміттям є ще й книга. БІБЛІЯ.

      – Бог – це такий… – намагається бабуся пояснити і сама заплутується.

      – Людина? – допомагає онучок.

      – Та ні… Не людина…

      – То хто ж? – силкується докопатися дитина до суті.

      – Істота, – нарешті вимовляє бабуся й хреститься з переляку кілька разів на надпис «Бог є любов». Бо і сама жахається того, що вимовила та з того, що перехрестилася. І швидко виправляється. – Ні… Не істота… Надлюдина…

      Єдино що зрозумів малий, так те, що Бога треба побоюватися. Через те, що страшний і карає за найменшу провину. Та батько чомусь його не боїться, бо каже, що лякатися треба хіба що людей. Кому вірити? Вкрай заплутали хлопчину ці дорослі…

      Назавтра поки бабуся поралася біля свині, малий відхилив ляду… А щоб та випадково не впала, притримав її зігнутою спиною. Зсередини пахтіло цвіллю й нафталіном. Дістав обережненько Біблію, поклав на стіл і відкрив першу сторінку:

      «Авраам родил Исаака; Исаак родил Иакова; Иаков родил Иуду и братьев его; Иуда родил Фареса и Зару от Фамари; Фарес родил Есрома; Есром родил Арама; Арам родил Аминадава; Аминадав родил Наассона; Наассон родил Салмона; Салмон родил Вооза от Рахавы; Вооз родил Овида от Руфи; Овид родил Иессея; Иессей родил Давида царя; Давид царь родил Соломона от бывшей за Уриею; Соломон родил Ровоама; Ровоам родил Авию; Авия родил Асу»…

      Якісь чудернацькі імена… Нетутешні… Чужі…Хто всі ці люди?

      А ввечері – безкінечні оповіді, як бабуся пережила війну, як виховувала чотирьох дітей. Довге життя… Чоловіка поховала одразу після війни. Дідусь їхав підводою через міст й перекинувся у річку. Приїхав додому й занедужав. І трясця його охопила…. А потім дідові уві сні примарилося, що він упав у колодязь і довго з нього вилазив… І таки видерся! «Тож житиму», – повеселішав чоловіче, а по обіді відійшов…

      І бабусина вечірня молитва:

      – Я устал, иду к покою,

      Боже, очи мне закрой.

      И с любовью будь со мною,

      Будь, Хранитель верный мой.

      Я сегодня, без сомнения,

      Уж виновен пред тобой.

      Дай мне всех грехов прощенье,

      Телу – сон, душе – покой.

      Тут бабуся замовкає, а він ще деякий час міркував, чим завинив? Ну гуляв із хлопчатами, тер кабачата для гусаків, нарвав вишні на вареники. У чому ж він винний? СКАЧАТЬ