Фундація. Айзек Азімов

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ існування Імперії численні й безперервні бунти змушували кожного нового імператора все ясніше усвідомлювати це й імперська політика стала не більше ніж захистом тендітної яремної вени, якою був Трентор.

Галактична енциклопедія

      3

      Ґаал не був упевнений, чи світило сонце, або, якщо вже на те пішло, був надворі день чи ніч. Він соромився про це запитати. Уся планета, здавалося, жила під металевим ковпаком. Страва, яку він щойно скуштував, ішла в меню як сніданок, але існувало чимало планет, які жили за стандартною часовою шкалою, не звертаючи увагу на незручну для них зміну дня і ночі. Швидкість обертів планет навколо осі була різною, і він не знав, як швидко обертається навколо своєї осі Трентор.

      Спочатку він нетерпляче шукав табличку з написом «Зимовий сад» і знайшов її, але це виявилася кімната, де можна було погрітися в променях штучного сонця.[2] Він затримався там на хвилину або дві, а потім повернувся до головного вестибюля «Люксора».

      Він спитав у чергового:

      – Де я можу придбати квиток на планетний тур?

      – Тут.

      – А коли він починається?

      – На сьогоднішній ви спізнилися. Наступний буде завтра. Придбайте зараз квиток, і ми зарезервуємо для вас місце на завтра.

      – Ой. – Завтра – це вже запізно. Завтра він мусить бути в Університеті. Він спитав: – А є у вас оглядова вежа чи щось подібне? Я маю на увазі, просто неба.

      – Звичайно! Якщо хочете, я продам вам квиток. Тільки дозвольте, я перевірю, чи немає надворі дощу. – Він натиснув клавішу біля ліктя й прочитав повідомлення, що побігло по матовому екрану. Ґаал читав разом з ним.

      Черговий сказав:

      – Хороша погода. Подумайте про це, як на мене, зараз якраз сухий сезон. – І невимушено додав: – Я сам не сильно заморочуюся, що там надворі. Востаннє вилазив туди три роки тому. Самі розумієте, один раз глянув і достатньо. Ось ваш квиток. Біля службового входу спеціальний ліфт. На ньому є напис «До вежі». Просто підніміться ним.

      Цей ліфт був нового типу й рухався за допомогою гравітаційного відштовхування. Ґаал зайшов першим, а решта – за ним. Оператор натиснув на кнопку. На мить Ґаал відчув, що висить у повітрі, коли сила тяжіння знизилася до нуля, а потім знову набрав невеличку вагу, коли ліфт рушив угору. Потім ліфт загальмував – і його ноги знову відірвалися від підлоги. Він мимоволі скрикнув.

      Пролунав голос оператора:

      – Засуньте ноги під поручні на підлозі. Ви що, читати не вмієте? Інші вже зробили це. Вони посміхалися, дивлячись, як він шалено та марно намагається спуститися вниз, упираючись у стіну. Їхнє взуття притиснулося до хромованих поручнів, що були прикріплені до підлоги паралельно один одному, з проміжком у два фути. Він помітив їх при вході, але не звернув уваги.

      Потім хтось простягнув руку й потягнув його вниз. Ґаал, задихаючись, хотів подякувати, СКАЧАТЬ