Подружжя по сусідству. Шарі Лапена
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Подружжя по сусідству - Шарі Лапена страница 5

Название: Подружжя по сусідству

Автор: Шарі Лапена

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современные детективы

Серия:

isbn: 978-617-12-3752-0, 978-617-12-3388-1, 978-0-735-22108-6, 978-617-12-3751-3

isbn:

СКАЧАТЬ зберемося додому, і я вмовляла Марко поквапитися. – Провина її роздирає. Якби вона не пропустила чергування о першій, чи зникла б її донька? А втім, було багато способів не допустити цього.

      – Ви зателефонували в 911 о першій годині двадцять сім хвилин, – сказав детектив.

      – Вхідні двері були відчинені, – пригадує Анна.

      – Вхідні двері були відчинені? – повторює детектив.

      – На три-чотири дюйми. Я впевнена, що зачиняла їх, коли ходила до неї опівночі, – каже Анна.

      – Наскільки ви впевнені?

      Анна думає про це. А чи справді вона була впевнена? Вона була цілком переконана в цьому, коли побачила прочинені двері. Але тепер, після всього, що сталося, чи могла вона бути певна бодай у чомусь? Вона повернулася до чоловіка.

      – Ти впевнений, що не залишив дверей прочиненими?

      – Я певен, – відрізує він. – Я не користувався передніми дверима. Я заходив через задні.

      – Ви заходили через задні двері, – повторює детектив.

      – Можливо, я й не зачинив їх на ключ, – визнає Марко, затуливши обличчя долонями.

      Детектив Ресбак уважно дивиться на подружжя. Дитина зникла. Її викрадено з ліжечка – якщо батькам Марко та Анні Конті можна вірити – десь між 00:30 та 01:27 ночі незнайомою людиною або людьми, у той час як батьки були в гостях у сусідів за стіною. Двері були трохи прочинені. Можливо, батько не замкнув задні двері на ключ – власне, коли приїхала поліція, вони були зачинені, але не замкнені. Мати, безсумнівно, шокована. Батько теж, здається, вбитий горем. Але відчувається, що тут щось не так. Ресбак розмірковує, що ж відбувається насправді.

      Детектив Дженнінґз робить йому знак рукою.

      – Вибачте, – каже детектив Ресбак і на мить залишає приголомшених батьків.

      – Що таке? – тихо питає Ресбак.

      Дженнінґз тримає маленький слоїк пігулок.

      – Знайшли це в шафці у ванній, – каже він.

      Ресбак бере прозорий пластиковий контейнер у Дженнінґза й вивчає етикетку: анна конті, сертралін, 50 мг. Ресбак знав, що «Сертралін» – це потужний антидепресант.

      – Дзеркало у ванній нагорі розбите, – каже йому Дженнінґз.

      Ресбак киває. Він ще не був нагорі.

      – Щось іще?

      Дженнінґз хитає головою.

      – Поки що більше нічого. У будинку, здається, чисто. Більше нічого начебто не вкрали. Решту дізнаємося від експертів за кілька годин.

      – Добре, – сказав Ресбак, віддаючи слоїк Дженнінґзу.

      Він повертається до пари на канапі й продовжує ставити запитання.

      Дивиться на чоловіка:

      – Марко, – нічого, якщо я називатиму вас Марко? – що ви робили після того, як навідали дитину о дванадцятій тридцять?

      – Я повернувся на вечірку, – сказав Марко. – Викурив цигарку в сусідів на внутрішньому дворику.

      – Ви були самі, коли палили?

      – Ні, зі мною була Синтія, – на цих словах Марко червоніє. Ресбак СКАЧАТЬ