Подружжя по сусідству. Шарі Лапена

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ – бурмоче Ресбак, занотовуючи прізвище у своєму невеличкому записнику.

      – У багатьох матерів буває післяпологова депресія, детективе, – виправдовується Анна. – Це досить розповсюджена проблема.

      Детектив якось двозначно киває.

      – А що із дзеркалом у ванній? Можете розповісти, що сталося?

      Анна червоніє та зніяковіло дивиться на детектива.

      – Це я розбила, – зізнається вона. – Коли ми прийшли додому й побачили, що Кори немає, я грюкнула по дзеркалу кулаком, – вона показує свою забинтовану руку. Це мама промила, продезінфікувала та перев’язала її. – Я була засмучена.

      Ресбак киває, знову щось занотовує.

      За словами батьків, востаннє дитину бачили живою інші люди, окрім них, о другій пополудні, у день викрадення, коли Анна забігла за кавою в «Старбакс» на розі. Анна сказала, що дитина не спала, а, сидячи у візочку, посміхалася й смоктала пальчики, і бариста помахав їй.

      Ресбак заходив у «Старбакс» раніше того ранку й поговорив із тим самим баристою, в якого вже, на щастя, почався робочий день. Він пам’ятав Анну й дитину у візочку. Та скидалося на те, що більше ніхто не міг підтвердити, що в п’ятницю після другої дитина була жива.

      І тепер Ресбак запитує:

      – Що ви робили після того, як узяли каву в «Старбаксі»?

      – Я повернулася додому. Кора була неспокійна – з нею це часто буває після обіду – тож я гуляла з нею довкола будинку, багато тримала її на руках, – каже Анна. – Я намагалася вкласти її поспати, але вона ніяк не засинала. Тож я знову взяла її на руки й гуляла з нею туди-сюди подвір’ям.

      – А що було потім?

      – Я займалася цим, поки не прийшов Марко.

      – Це до котрої? – питає Ресбак.

      Марко відповідає:

      – Я прийшов додому близько п’ятої. Звільнився трохи раніше, тому що була п’ятниця і ми збиралися на вечірку.

      – А далі?

      – Я забрав Кору в Анни і відправив Анну поспати нагорі.

      Марко то відхиляється на канапі, то ковзає вгору-вниз долонями по ногах. Часом починає сіпати ногою. Він не знаходить собі місця.

      – У вас є діти, детективе? – запитує Анна.

      – Ні.

      – Тоді ви не розумієте, наскільки це може виснажувати.

      – Ні. – Детектив змінює своє положення у кріслі. Вони усі вже стомилися. – О котрій ви пішли на вечірку до сусідів? – далі запитує Ресбак.

      – Приблизно о сьомій, – відповідає Марко.

      – І що ви робили між п’ятою та сьомою?

      – Нащо ви це питаєте? – обурюється Анна. – Хіба це не марнування часу? Я думала, ви тут, щоб допомагати!

      – Я маю знати, як усе було. Будь ласка, відповідайте якомога точніше, – спокійно каже Ресбак.

      Марко простягає руку й кладе своїй дружині на стегно, ніби намагаючись заспокоїти. Він каже:

      – Я бавився з Корою, поки Анна спала. Нагодував її кашкою. Анна встала десь о шостій.

      Анна глибоко вдихнула:

      – А потім ми почали сваритися СКАЧАТЬ