Подружжя по сусідству. Шарі Лапена
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Подружжя по сусідству - Шарі Лапена страница 12

Название: Подружжя по сусідству

Автор: Шарі Лапена

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современные детективы

Серия:

isbn: 978-617-12-3752-0, 978-617-12-3388-1, 978-0-735-22108-6, 978-617-12-3751-3

isbn:

СКАЧАТЬ так?

      Драйз киває:

      – Можна так сказати.

      Він поглянув на Марко, але той втупився в інший бік, на Анну.

      Ресбак запитує:

      – Як ви думаєте, чи може в цього злочину бути фінансовий мотив?

      Чоловік спершу видається здивованим, але потім замислюється над цим.

      – Не знаю. А ви думаєте, що в цьому річ?

      Ресбак злегка похитує головою:

      – Ми ще не знаємо. Це, звичайно, не виключено.

      Він дозволяє Драйзу обміркувати це припущення.

      – Чи є хтось у вашому бізнесі, можливо, хто заздрить вам?

      – Ви вважаєте, що хтось міг украсти мою онучку заради того лишень, аби втамувати заздрість до мене? – чоловік, вочевидь, шокований.

      – Я просто запитую.

      Річард Драйз не відкидає цієї ідеї одразу ж. Або ж у нього величезне еґо, – думає Ресбак, – або ж за довгі роки він собі нажив достатньо ворогів, щоб вважати це за можливе. Нарешті Драйз хитає головою:

      – Ні, на думку не спадає нікого, хто б міг таке зробити. В мене немає ворогів, принаймні мені про них не відомо.

      – Це не дуже вірогідно, – погоджується Ресбак, – але часом трапляються дивні речі.

      Він невимушено запитує:

      – А що у вас за бізнес, містере Драйз?

      – Пакування й маркування.

      Він підіймає очі й зустрічається поглядом із Ресбаком.

      – Ми мусимо знайти Кору, детективе. Вона моя єдина онучка. – Він плескає Ресбака по плечу й каже: – Тримайте мене в курсі, добре?

      Він дістає з кишені візитівку й відвертається.

      – Телефонуйте мені в будь-який час. Хочу знати, що відбувається.

      За мить заходить Дженнінґз і говорить Ресбаку на вухо:

      – Собаки прибули.

      Ресбак киває і йде, лишаючи приголомшену родину в кімнаті.

      Він виходить на вулицю до кінолога. Біля будинку припарковано вантажівку загону K-9[1]. Ресбак упізнає кінолога, це коп на прізвище Темпл. Вони вже працювали разом. Порядний чоловік, свою справу знає.

      – Що там у нас? – запитує Темпл.

      – Дитина зникла з ліжка десь після півночі, – відповідає Ресбак.

      Темпл похмуро киває. Ніхто не любить справи про зникнення дітей.

      – Їй півроку, тож сама вона не пересувається.

      Це не той випадок, коли дитина прокинулася вночі, пішла собі блукати вулицею, втомилася і сховалася в якомусь сарайчику в саду. Якби то було так, вони б використали собак, щоб піти за запахом дитини. Цю дитину винесли з будинку.

      Ресбак викликав тренованих на трупний запах собак для того, щоб за допомогою них встановити, чи не була дитина вже мертвою в будинку чи в машині. Натреновані собаки можуть відчувати запах смерті – на поверхнях, на тканинах – протягом двох-трьох годин. Хімія тіла після смерті змінюється швидко, проте не миттєво. Якщо дитину вбили й одразу СКАЧАТЬ



<p>1</p>

Кінологічний загін. (Тут і далі прим. перекл.)