Білі зуби. Зеді Сміт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ перед тим як покинути цю марноту марнот, – це «поганяти шкурку»? Дістати оргазм?

      Арчі, котрий походив з Брайтона, де ніхто не зважувався вимовляти такі слова, як оргазм, почав корчитися в конвульсіях істеричної сором’язливості.

      – З кого смієшся? Є щось смішного? – здивувався Самад, намагаючись перебороти напад роздратування, хоча морфій ніс його думки десь далеко звідси.

      – Ні з кого, – почав, затинаючись, Арчі, – ні з чого.

      – Хіба ти не розумієш, Джонсе? Не розумієш… – Самад ліг на порозі церкви так, що його ноги опинилися надворі, далі підняв руки догори, до бані, – справа в намірі. Вони не ганяли шкурок, не тратили білу речовину, вони прагнули чогось більш тривкого.

      – Чесно – не бачу різниці, – відповів Арчі, – якщо вже ти мертвий, то мертвий.

      – О, ні, Арчібальде, ні, — меланхолійно шепотів Самад, – краще так не кажи. Треба проживати життя з чіткою певністю, що по тобі щось залишиться. Ми є істотами, котрим важать наслідки, Арчібальде, – продовжував він, вказуючи на церковні стіни, – вони це знали. І мій прадід це знав. Одного дня це зрозуміють і наші діти.

      – Наші діти?! – Арчі аж підкинуло, так він здивувався. Можливість мати нащадків видавалася йому більш ніж віддаленою.

      – Наші діти народжуються з наших вчинків. Те, що з нами стається, буде їхньою долею. О, вчинки таки залишаються. Дуже просто дізнатися, що буде, коли на тебе сипатимуть землю, мій друже. Коли заспіває товста жінка. Коли стіни западуться, небо потемніє, а земля втече із-під ніг. У той самий момент наші вчинки постануть перед нами. І не важливо, будуть на тебе дивитися Аллах, Ісус, Будда чи ні. В холодні дні людина може бачити своє дихання, а у спекотні – не може. Але в обох випадках вона дихає.

      – Знаєш що? – сказав Арчі після паузи. – Якраз тоді, коли я покидав Фелікстоу, я бачив новий інструмент, на який можна насадити хоч гайковий ключ, хоч молоток, хоч і кор-котяг. Дуже корисна штука. Я б достобіса хотів мати таку річ.

      Самад секунду дивився на Арчі, а тоді струснув головою:

      – Зайдемо всередину. Вся ця болгарська їжа мені просто шлунок вивертає. Треба трохи поспати.

      – Ти зблід, – сказав Арчі, допомагаючи йому зайти.

      – То все за мої гріхи, Джонсе, за мої гріхи, хоча грішу я так, аби не грішити більше, – Самад хихикнув сам до себе.

      – Що ти робиш?

      Арчі переніс вагу Самада на інше плече, й вони зайшли всередину.

      – Я спожив дещо, – відказав Самад, перекривляючи літературну англійську, – ви, певно, не будете мати нагоди мене зрозуміти.

      Арчі вельми добре знав, що Самад промишляє морфієм, знаходячи його в покинутих медичних шафках, проте він бачив, що той не хоче, аби він про це довідався, а тому лише сказав:

      – Ану, покладімо тебе в ліжко, – і доніс Самада до купи матраців.

      – Коли все це скінчиться, – сказав Самад, падаючи на них, – ми ще зустрінемося в Англії, правда?

      – Звісно, СКАЧАТЬ