Відьмак. Володарка озера. Анджей Сапковський
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Відьмак. Володарка озера - Анджей Сапковський страница 34

СКАЧАТЬ відчуваю ауру, – не став він вдаватися в подробиці. – І маю вправність.

      – Щоб усе було зрозуміло, – сказала вона за хвилину, – я не мала наміру когось дурити. Утім, я не зобов’язана заявляти про свою професію чи надягати шпичастий капелюх і чорний плащ. Навіщо лякати ними дітей? Я маю право на інкогніто.

      – Беззаперечно.

      – Я в Боклері, бо тут існує якщо не найбільша, то точно найбагатша бібліотека у світі. Поза університетськими, звісно. Але університети не люблять давати доступ до своїх полиць, а тут я родичка й подруга Анарієтти й дозволено мені все.

      – Можна тільки позаздрити.

      – Під час аудієнції Анарієтта заявила, що бібліотеки можуть приховувати важливі для тебе вказівки. Не звертай уваги на її театральну екзальтацію. Такою вже вона є. А те, що ти можеш знайти в книжках щось корисне, і справді можливо, ба навіть цілком правдоподібно. Достатньо знати, що й де шукати.

      – І правильно. Тільки й того.

      – Ентузіазм твоїх відповідей воістину надихає й заохочує до бесіди, – примружилася вона. – Я здогадуюся про причини. Ти мені не довіряєш, правильно?

      – Може, ще рябчика?

      – Клянуся чаплею! – молодий рицар із кінця «підкови» встав і перев’язав собі око шарфиком, отриманим від сусідки по столу. – Клянуся не знімати цей шарф, поки до ноги не вирубаю розбійників із перевалу Сервантеса!

      Княгиня висловила згоду гордовитим кивком лискучої від діамантів діадеми.

      Ґеральт розраховував, що Фрінгілла не стане продовжувати тему. Помилявся.

      – Ти мені не віриш і не довіряєш, – сказала вона. – Тим самим ти завдав мені удару подвійно болісного. Ти не тільки сумніваєшся, що я щиро бажаю допомогти, але й не віриш, що я можу це зробити. Ох, Ґеральте! Ти глибоко вразив мою гордість й високі амбіції.

      – Послухай…

      – Ні! – Вона підняла ніж і виделку, наче погрожуючи йому ними. – Не виправдовуйся. Я не терплю чоловіків, які виправдовуються.

      – А яких чоловіків терпиш?

      Вона примружила очі, а столові прибори все ще тримала, наче зброю, готову до удару.

      – Список досить довгий, – сказала неквапно. – І я не хочу набридати тобі подробицями. Лише згадаю, що досить високе місце в ньому посідають ті чоловіки, які готові для коханої особи піти на кінець світу, не боячись, зневажаючи ризики й небезпеку. І не відмовляються від справи, нехай навіть схоже, що шансів на успіх немає.

      – А інші позиції в списку? – не витримав він. – Інші чоловіки, які тобі до смаку? Також шаленці?

      – А чим же є справжня чоловічість, – вона насмішкувато схилила голову, – як не змішані в потрібних пропорціях клас і шаленство?

      – Пані й панове, барони й рицарі! – крикнув голосно камергер Ле Гофф, устаючи й обіруч піднімаючи величезний кубок. – У поданих циркумстанціях дозволю собі підняти тост за здоров’я Її Ясновельможності княгині Анни Генрієтти!

      – Здоров’я СКАЧАТЬ