Гаряче молоко. Дебора Леві

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ щоб описати, якої я думки про цей суп.

      – Сподіваюся, незабаром до вас знов повернеться охота до втіх, – мовив він.

      Роуз спинила свої рожеві очі на моїх. Я відвела погляд, наче зрадниця.

      – Пані Папастерґіадіс, – мовив Ґомес, – чи є у вас вороги, про яких ви хочете зі мною поговорити?

      Відхилившись на спинку стільця, вона зітхнула.

      Що таке зітхання? Це ще один предмет для вивчення в польових умовах. Чи це просто тривалий, глибокий, гучний видих повітря? Роуз зітхала напружено, але нескорено. Розчаровано, але зовсім не сумно. Зітхання перезапускає дихальну систему, тож, цілком можливо, мати затамувала подих, а отже, вона нервується сильніше, ніж видається. Зітхання – це емоційна реакція, коли перед тобою поставлено важке завдання.

      Я знаю, що вона розмірковувала про своїх ворогів, бо вона написала лист. Чи я є в цім переліку?

      На мій подив, голос у неї залунав спокійно, а тон був майже привітний.

      – Певна річ, найпершими моїми суперниками були мої батьки. Вони не любили іноземців, тому я, звісно, одружилася з греком.

      Коли Ґомес усміхнувся, губи в нього були сині від чорнила з восьминога.

      Він жестом показав матері вести далі.

      – Вони обоє випустили останній подих, тримаючи за добрі руки чорношкірих медсестер, які за ними доглядали. Але мені видається, що зараз в’їдатись у них було б жорстоко. Хоча я все одно буду. У моїх батьків на тому світі. Нагадайте мені записати для вас імена лікарняного персоналу, хто сидів з вами у ваш смертний день.

      Ґомес поклав ніж та виделку на край тарелі.

      – Ви розповідаєте про вашу британську систему охорони здоров’я. Але я бачу, що ви обрали приватний заклад лікування?

      – Слушно, і мені через це трохи соромно. Але Софія знайшла вашу клініку й спонукала мене спробувати. Ми перебували у безвиході. Хіба ні, Фіє?

      Я дивилася на човен, який надимали посеред майдану. Синій з жовтою поздовжньою смугою.

      – Отже, ви одружилися з греком?

      – Так, одинадцять років ми чекали на дитину. А коли нарешті зачали й нашій донечці сповнилося п’ять, Крістоса покликав Божий голос, щоб він знайшов собі молодшу жінку в Афінах.

      – Я сповідую католицьку віру.

      Ґомес вкинув ще шматочок неземного восьминога до рота.

      – До речі, пані Папастерґіадіс, Gо`mez вимовляється як Gо`meth [7].

      – Я поважаю вашу віру, пане Gо`meth. Коли потрапите до раю, хай брама з перлів буде прикрашена восьминогом, що сохне для святкового обіду на вашу честь.

      Мабуть, він був готовий до всього, що б вона на нього не вихлюпнула, він уже не говорив докірливо, як під час їхньої першої зустрічі. Очі в неї вже не були рожевими, а пухирці на щоці зійшли.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

СКАЧАТЬ