Чорний дім. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ нагадує собі, що має поговорити з Тайлером. Це буде важче, ніж просто порозмовляти про те, наприклад, чому твердне його крайня плоть, але це треба зробити обов’язково. Фред скаже: «Друзяко, деякий час тобі доведеться дотримуватись певних правил. Таю, більше не тиняйся сам, гаразд?»

      Але Фред, здається, навіть не припускає, що Тай може стати жертвою вбивці. Це неначе напівдокументальний фільм або, можливо, фільм Уес Крейвена під назвою «Крик-4. Рибак». А такого фільму ще немає? Тип у риболовному плащі тиняється та вбиває підлітків гачком? Можливо, але ж не дітей, фактично малюків, говорячи про Емі Сент-Пір і Джонні Іркенхема. О Ісусе, світ поплив у нього перед очима.

      Частини тіла, що звисають з трухлявих крокв у курнику, не давали йому спокою. Хіба таке може бути насправді? Хіба таке може відбуватись тут, тут і зараз, у країні Тома Сойєра і Беккі Тетчер?

      Гаразд, облишмо. Час бігти.

      Можливо, зробити так, неначе газета десь загубилась сьогодні вранці, думає Френк, бере її зі столу і складає, аж доки вона не стає схожою на товсту книжку з м’якою обкладинкою (але частину заголовка все одно можна прочитати: «РИБАК ДОСІ НА В…»). Можливо, газета, ну, я не знаю, просто мігрувала одразу в старий бак для сміття, що за будинком.

      Так, чудова ідея. Джуді трохи дивна останнім часом, і тривожні історії Венделла Ґріна про Рибака навряд чи підуть їй на користь. (Шматочки стегна і тулуб, Фред проходить будинком крізь вранішню тишу, підходить до дверей і, агов, офіціанте, попросіть вирізати мені напрочуд гарний шматочок сіднички.)

      Вона одержима читанням преси, не коментуючи, але Фред не любить, як при цьому в неї бігають очі, а ще такі звички, як обов’язково торкатись язиком верхньої губи… а іноді, особливо два чи три останніх дні, витягти язик повністю і гратися губним жолобком, аж під самим носом. Йому здавалося це неможливим, але вчора ввечері під час місцевих новин вона зробила так знову. Вона дедалі раніше і раніше лягає спати, а іноді говорить уві сні щось чудернацьке й незрозуміле, не схоже навіть на слова. Іноді, коли Фред до неї говорить, вона не відповідає, просто широкими очима дивиться в порожнечу, ледь ворушачи губами, перебираючи руками (на руках почали з’являтися порізи й подряпини, хоча нігті в неї обрізані досить коротко).

      Тай теж помітив, що мама стала трохи дивакуватою. У суботу, коли батько із сином разом обідали, Джуді вже давно спала нагорі – ще один новий симптом. І тут син, неначе грім серед ясного неба:

      – А що з мамою?

      – Таю, нічого.

      – Ні, щось не так! Томмі Ерберт каже, що вона неначе блекоти об’їлася.

      Невже він ледь не дотягнувся через томатний суп і бутерброди з сиром, щоб упороти своєму синові? Своїй єдиній дитині? Своєму друзяці Таю, котрий просто схвильований. Спаси його Господи, саме так і було.

      За дверима на початку бетонної доріжки, що веде вниз вулицею, Фред починає свою повільну пробіжку на місці, глибоко вдихаючи раз за разом, поглинає кисень, СКАЧАТЬ