На руках. Ольга Сокол-Торська

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ А Антон хороший хлопець, у нього теж подібна ситуація, але бачиш, хлопець не здається, адже життя не закінчується, якщо він народився, то значить для чогось це було потрібно Богові, можливо Бог хоче аби він подружився з тобою, аби ти не була тут сама, ти читай між рядками, інколи Він дає нам знаки, підказки, говорить через інших людей, потрібно лиш вміти це прочитати. Хочеш, я розкажу тобі одну історію.

      – Залюбки послухаю.

      – Так от, колись на дуже далекому загубленому в океані острові, звісно безлюдному, опинився один моряк. Він розумів, що невдовзі помре без їжі та води, тому просив Бога, аби той допоміг йому, але, Господь не відзивався, він кричав, благав, злився, втрачав надію, але Бог мовчав. І ось одного разу повз той острів пропливав корабель та зауважив того моряка: «Агов, сюди, ми тебе врятуємо, не хвилюйся!!! – прокричав капітан. Однак почув у відповідь наступне: «Ні, мені нічого не потрібно, я залишусь тут, мене Бог врятує». Скільки б матроси та інші моряки не вмовляли, все було даремно. Так ставалося тричі, три кораблі пропливали, але жодного разу нікому не вдавалось переконати цього моряка пливти з ним. Незабаром цей чоловік помирає та опиняється в іншому світі, слухаючи Господній голос. І ставить йому питання: «Боже, чому ти мене не врятував, я ж тебе так благав?». Звучить відповідь: «Я ж відправляв тобі три кораблі рятівні, але ти кожного разу відмовляв їм!». Ти, мусиш, Надю, дивитись завжди очима своєї душі і свого серця, а не тіла…

      – Так, бабусю, зрозуміла, ось і рима підлетіла…

      Наступного ранку Надя вирішила нарешті покинути свої мури та побачити те саме сонце, яке будить її щоранку. Сама, без чиєї-небудь допомоги вона проїхала кілька метрів до сходової клітки, але тут її зупинив голос Богуслава.

      – Ти куди сама, та ще й так рано.

      – Я, я хочу побачити сонце…

      – Постривай, я з тобою, я допоможу тобі.

      – Гаразд, чекаю.

      – Я вже готовий, їдьмо. Ти знаєш, я вперше бачу в тебе за ці 5 років, скільки тебе знаю, таке велике бажання самій побачити сонце.

      – Ти знаєш, ці 5 років, неначе вічність, я зрозуміла, що хочу жити, я хочу щось робити, допомагати іншим, а не просто сидіти в цьому візку, і бавитись іграшками.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4QAYRXhpZgAASUkqAAgAAAAAAAAAAAAAAP/sABFEdWNreQABAAQAAAAeAAD/4QNlaHR0cDovL25zLmFkb2JlLmNvbS94YXAvMS4wLwA8P3hwYWNrZXQgYmVnaW49Iu+7vyIgaWQ9Ilc1TTBNcENlaGlIenJlU3pOVGN6a2M5ZCI/PiA8eDp4bXBtZXRhIHhtbG5zOng9ImFkb2JlOm5zOm1ldGEvIiB4OnhtcHRrPSJBZG9iZSBYTVAgQ29yZSA1LjAtYzA2MCA2MS4xMzQzNDIsIDIwMTAvMDEvMTAtMTg6MDY6NDMgICAgICAgICI+IDxyZGY6UkRGIHhtbG5zOnJkZj0iaHR0cDovL3d3dy53My5vcmcvMTk5OS8wMi8yMi1yZGYtc3ludGF4LW5zIyI+IDxyZGY6RGVzY3JpcHRpb24gcmRmOmFib3V0PSIiIHhtbG5zOnhtcE1NPSJodHRwOi8vbnMuYWRvYmUuY29tL3hhcC8xLjAvbW0vIiB4bWxuczpzdFJlZj0iaHR0cDovL25zLmFkb2JlLmNvbS94YXAvMS4wL3NUeXBlL1Jlc291cmNlUmVmIyIgeG1sbnM6eG1wPSJodHRwOi8vbnMuYWRvYmUuY29tL3hhcC8xLjAvIiB4bXBNTTpPcmlnaW5hbERvY3VtZW50SUQ9InhtcC5kaWQ6Q0RFNUFEQTk1MjFGRTcxMTgwNTFEODA2RkZDMDhCNDgiIHhtcE1NOkRvY3VtZW50SUQ9InhtcC5kaWQ6OUU4QUNDQTExRjVCMTFFN0IyNENBQTZFNTk5MTk4RTIiIHhtcE1NOkluc3RhbmNlSUQ9InhtcC5paWQ6OUU4QUNDQTAxRjVCMTFFN0IyNENBQTZFNTk5MTk4RTIiIHhtcDpDcmVhdG9yVG9vbD0iQWRvYmUgUGhvdG9zaG9wIENTNSI+IDx4bXBNTTpEZXJpdmVkRnJvbSBzdFJlZjppbnN0 СКАЧАТЬ