Облиш мене. Ґейл Форман
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Облиш мене - Ґейл Форман страница 21

Название: Облиш мене

Автор: Ґейл Форман

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Зарубежная образовательная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-2691-3,978-617-12-2688-3,978-617-12-1661-7

isbn:

СКАЧАТЬ Після вчорашнього нападу плачу Мерібет зателефонувала йому, щоб повідомити про вошей. «Сам розбирайся із цим лайном», – люто крикнула вона на його автовідповідач. А він потелефонував Вілсонам. Сенсація.

      Джін запропонувала відвести дітей до школи з мамою Мерібет.

      – Ідіть поцілуйте матусю на прощання.

      Лів скривилася, витягуючи губи, та повернулася до Мерібет. Якась частина Мерібет хотіла ухилитися від поцілунку. Вона розуміла, що вона – мати й мусить бути дорослою, але хоч раз може хто-небудь відмінити це зобов’язання?

      Безсумнівно, ні.

      Минулої ночі Джейсон спав на надувному матраці в кімнаті двійнят. Не дуже завуальована зневага. Тим часом Мерібет не спала взагалі.

      Поліціянт Оскар причовгав, щоб поцілувати її, і вони пішли разом із Джін та мамою Мерібет. Джейсон мав піти на роботу вже годину тому, але затримався біля книжкової шафи.

      – Ти збираєшся вставати з ліжка сьогодні? – запитав він.

      – Якщо схочу, – в’їдливо відказала Мерібет.

      – Ти справді думаєш, що коли так багато працюватимеш, то швидше одужаєш? – запитав він, ніби потерпілим у цій ситуації був він.

      – Ні, – холодно відповіла Мерібет.

      – Тоді не чини так, – сказав він.

      Об одинадцятій задзеленчав дзвоник. Коли Мерібет відчинила вхідні двері та побачила Луку, вона сильно й гірко розридалася.

      – О, ні! Це недобре, – сказала Лука, проводячи Мерібет до вітальні. Вона сіла на диван. – Що сталося?

      Мерібет докладно описала кожен день після її повернення додому. Відчуття нестриманості. Безжальна залежність її родини від неї.

      Лука терпляче слухала.

      – Хотіла б я сказати, що ти – перша жінка, яка скаржиться на це, – мовила вона.

      – Хіба це не так? – запитала Мерібет, почуваючись одночасно і підбадьореною, і розчарованою, бо ж справді…?

      Лука криво всміхнулася.

      – Чи стане для тебе новиною той факт, що одна з найбільших мрій жінок – подовжити стаціонарне лікування?

      – Це абсурд.

      – Ні, якщо ти сама про це думаєш. Виснажена, заклопотана жінка. Подорож до лікарні замість чудової відпустки. Можливість бути доглянутою, а не доглядати. І жодного почуття провини.

      – Та я ж була в лікарні з досить серйозних причин, але це анітрохи не змінило їхнє ставлення до мене.

      Це не зовсім було правдою. Змінилося все, проте не так, як їй було треба.

      – Ось чому все має добрий вигляд тільки в наших фантазіях, – відповіла Лука.

      – Я не знаю, що мені робити. Я не знаю, як мені одужати в таких умовах. Здається, що я одужую навпаки, а кінцевим результатом буде…

      Вона не змогла це вимовити. Вона й не мала цього казати. Лука й так зрозуміла. Вона почала діставати обладнання.

      – Зараз поглянемо на тебе.

      Лука провела огляд.

      – Твоя ЕКГ виглядає чудово, а серце та легені звучать добре. Твій СКАЧАТЬ