Дракула. Брем Стокер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ відлякували ворон. Ось яким чином він гепнувся зі скелі. Що ж до сподівань на чудесне воскресіння, то я часто сам чув, як він казав, що сподівається потрапити до пекла, бо його набожна мати безсумнівно потрапить до раю, а йому б не хотілося там з нею зустрічатися. Тож якої ви тепер думки про цей камінь? – Дідуган постукав по ньому палицею, – Напис на ньому є щонайменше суцільною брехнею, еге ж? Хіба ж не смішно буде архангелу Гавриїлу, коли до нього приплентається самогубець Джордж з важким надгробком на спині й попросить взяти цей камінь як доказ?

      Я не знала, що відповісти, але тут Люсі підвелася і, змінюючи напрям розмови, сказала:

      – І навіщо ви нам про це розповіли? Це моя улюблена лавка, і я не хочу її міняти; як я тепер на ній сидітиму, знаючи, що піді мною – могила самогубця?

      – Це не зашкодить вам, красунечко, а бідолаха Джорді не тямитиме себе від радості, коли у нього на колінах сидітиме така гарненька дівчинка. Нічого поганого з вами через це не станеться. Ось я, наприклад, часто сидів на цьому місці останні двадцять з гаком років, і нічого поганого зі мною не трапилося. Нехай вас не лякають ті, хто лежить – чи мусить лежати – у вас під ногами. Ви ще встигнете настрахатися, коли побачите, як зникнуть всі надгробки і цвинтар стане схожим на вкрите стернею поле. А ось і годинник вдарив, отже, я мушу йти. До ваших послуг, панночки! – і старий пошкутильгав геть.

      Ми з Люсі ще трохи побули на цвинтарі – перед нами відкривався такий чудовий краєвид, що, милуючись ним, ми взяли одна одну за руки та й сиділи собі, а вона знов і знов розповідала мені про Артура та їхнє майбутнє одруження. Від почутого мені стало трохи тоскно і тривожно на душі, бо вже цілий місяць я не отримувала листів від Джонатана.

* * *

      Того ж дня. Я прийшла сюди сама, бо мені стало дуже сумно. Я не отримую листів. Хочеться сподіватися, що з Джонатаном не трапилося нічого поганого. Щойно годинник пробив дев’яту. По всьому місту вже горять розрізнені ліхтарі; інколи вони поодинокі, інколи утворюють ланцюжки там, де є вулиці. Ліхтарі тягнуться вздовж річки Еск і зникають за вигином долини. З лівого від мене боку поле зору перекриває темний обрис даху старовинного будинку, розташованого поряд із монастирем Еббі. Десь далеко в полі, позаду мене, бекають і мекають вівці та ягнята; чутно, як по бруківці внизу цокотить копитами віслюк. Оркестр на пірсі вправно грає якийсь не надто мелодійний вальс, а ще далі, десь у завулку на набережній, проходять збори Армії Спасіння. Оркестри не чують одне одного, але тут, нагорі, я чую і бачу їх обох. Цікаво, де ж це Джонатан і чи думає він зараз про мене. Так хочеться, щоб він був поруч зі мною!

Щоденник д-ра Сьюарда

      5 червня. Історія хвороби пацієнта Ренфілда стає для мене тим цікавішою, чим більше я дізнаюся про цього чоловіка. Деякі з його рис є дуже добре розвиненими: егоїзм, потайливість і цілеспрямованість. Цікаво було б дізнатися, який план передбачає ота цілеспрямованість. Здається, він виробив якийсь конкретний власний план, але я ще не встиг дізнатися – який саме. Його пом’якшувальна СКАЧАТЬ