Відьмак. Хрещення вогнем. Анджей Сапковський

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вказуючи на Франческу рукою в перснях. – Ти занадто далеко зайшла, Філіппо! Я не маю наміру сидіти за одним столом із проклятою ельфійкою навіть як ілюзія! Кров на мурах та підлогах Ґарштангу ще не встигла вицвісти! А це ж вона пролила ту кров! Вона й Вільгефорц!

      – Я б просила зберігати пристойність. – Філіппа обіруч сперлася на край столу. – І холоднокровність. Вислухайте, що я маю сказати. Ні про що більше я не прошу. Коли я завершу, кожна з вас вирішить, чи залишитися, чи піти. Проекція – добровільна, її можна перервати у будь-яку хвилину. Єдине, про що я вас прошу, якщо ви вирішите піти, – збережіть таємницю про цю зустріч.

      – Я знала! – Сабріна рухалася так різко, що на мить випала з проекції. – Таємна зустріч! Таємні рішення! Точніше кажучи – змова! І цілком очевидно, проти кого вона спрямована. Чи ти з нас насміхаєшся, Філіппо? Бажаєш дотримуватися секретності перед нашими королями, перед колегами, яких ти не знайшла за необхідне запросити. А отам сидить Еніда Фіндабайр, яка з ласки Емгира вар Емрейса королює у Дол Блатанна, володарка ельфів, яка чинами й зброєю підтримує Нільфгард. Мало того, я зі здивуванням бачу на проекції цього залу чародійку з Нільфгарду. З якого це часу чародії з Нільфгарду перестали визнавати сліпе послушенство і рабський сервілізм до імператорської влади? Про які секрети ми тут говоримо? Якщо вона тут є, то за згодою і з відома Емгира! За його наказом! Як його очі й вуха!

      – Заперечую, – спокійно промовила Ассіре вар Анагід. – Ніхто не відає, що я беру участь у цій зустрічі. Мене попросили зберігати таємницю, я її зберігала й зберігаю. У тому числі й у своїх власних інтересах. Бо якби вийшло назовні, голови б я не зберегла. Бо саме на це спирається сервілізм чародіїв в Імперії. Вони мають на вибір сервілізм або ешафот. Я прийняла ризик. Заперечую, що я прибула сюди як шпигун. Довести це я можу лише одним чином: власною смертю. Досить буде зламати таємницю, про яку просить пані Ейльгарт. Досить буде, аби новина про нашу зустріч вийшла за ці стіни, – і я втрачу життя.

      – Для мене розкриття секрету також мала б прикрі наслідки, – чарівно посміхнулася Франческа. – У тебе все ще є пречудова можливість для реваншу, Сабріно.

      – Я добиваюся реваншу іншими методами, ельфійко! – Чорні очі Сабріни зловороже запалали. – Якщо таємниця вийде на яв, то не з моєї вини чи необережності. Принаймні, не з моєї!

      – Чи ти щось маєш на увазі?

      – Вочевидь, – втрутилася Філіппа Ейльгарт. – Вочевидь, Сабріна дещо має на увазі. Вона делікатно нагадує пані про мою співпрацю з Сігізмундом Дійкстрою. Як начебто сама вона не має контактів із розвідкою короля Генсельта!

      – Є різниця! – гарикнула Сабріна. – Я не була три роки коханкою Генсельта! І тим більше – коханкою його розвідки!

      – Досить того! Замовкни!

      – Підтримую, – раптом голосно сказала Шеала де Танкарвіль. – Замовкни, Сабріно. Досить уже про Танедд, досить про шпигунські СКАЧАТЬ