Жахослов (збірник). Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ була лише маска. Якщо її вираз і змінювався, то лише завдяки тіням, що у світлі рампи лягали на його обличчя. Але ілюзія життя була створена дивовижно.

      Ґіньйоль був третьою театральною маскою, що грубо втиснулася між слізним обличчям Трагедії та усміхненим личком Комедії.

      Зловтішна фізіономія Жаху.

      Месьє Ерік, що з витонченістю митця промовляв з-поза сцени, теж носив маску. Чи, може, уся ця справа зводилась до банальної суперечки між фальшивими обличчями? І що двоє паризьких монстрів змагалися за титул Короля маскараду? Якби Кейт зібралася надіслати репортаж до газети, це було б чудовим заголовком. Утім, вона зобов’язана була тримати рота на замку стосовно всього, про що дізнавалася в агенції. Нерозумно було би порушувати умови тимчасового працевлаштування.

      Робітники сцени винесли за лаштунки неживе тіло, яке сходило кров’ю, – і воно вигнулося так, ніби належало справжній жінці, а не манекену.

      У списку зниклих було кілька жінок певного віку, що підходили на роль консьєржки. Утім, знадобилося б неабияке безумство, помножене на чималу зухвалість, щоб скоїти вбивство на очах повного залу свідків. Це мав бути фокус, розгадки якого вона не знала.

      Тим часом Ґіньйоль уже сидів на краю сцени й балакав із першим рядом, радячи публіці, як вивести плями крові, і вголос милуючись капелюхами, горлами й очима. Злегка повернувши голову (знов ця тривожна «зміна виразу» маски), він глянув у ложу Клари Вотсон, пославши їй поцілунок рукою. Потім звівся на рівні, зробив граційний пірует і довершив свій кривавий виступ глибоким поклоном публіці.

      Чи знав цей клоун про присутність Янголів? Навряд чи, думала Кейт, звідки йому знати. Мабуть, він просто заграє до кожного, хто придбав найдорожчі квитки до театру.

      – А тепер, хе-хе-хе… перейдемо до головної страви сьогоднішнього вечора… м’ясної страви.

      На сцену опустилися залізні клітки, і в кожній корчилася людська істота. Клітки були всіяні шипами. Брязкали ланцюги, лунали стогони, крапала кров.

      Ґіньйоль супроводжував сцену приказкою:

      – Колись, дуже давно, в підземеллях Кадіса…

      Дебелі фігури в чорних мантіях із гостроверхими капюшонами втягли на сцену роздягненого до пояса й спітнілого до блиску юнака і світловолосу дівчину в яскраво-білій сорочці…

      …на цю мить Кейт уже достатньо розуміла принцип Театру Жахів. Усе, що з’являлося на сцені біле, невдовзі мало перетворитися на червоне.

      – …розігрався такий сюжет, – вів далі Ґіньйоль. – Багата юна сирота, вірний коханець, жорстокий дядько-високопосадовець, фальшиве звинувачення і щедра винагорода, обіцяна церковній скарбниці, якщо буде отримане зізнання. Усе це в драматичних сценах. Безліч балаканини. Але ми вже знаємо, що то лише марнування наших з вами сил. Ну, справді, невже вам цікаво, чи зможуть старі в сутанах прибрати до рук золото невинної жертви? Обійдемося без преамбули – ми ж розуміємо, що вам СКАЧАТЬ