Англійський пацієнт. Майкл Ондатже
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Англійський пацієнт - Майкл Ондатже страница 18
Название: Англійський пацієнт
Автор: Майкл Ондатже
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная образовательная литература
isbn: 978-617-12-1774-4, 978-617-12-1456-9, 978-0-7710-6886-7, 9786171217737
isbn:
Коли вони зайшли до будинку, англійський пацієнт кричав. Караваджо дивився, як Хана кинулася до нього, побігла сходами, і її тенісні черевики миготіли, поки дівчина поспішала, тримаючись за бильця.
Коридор наповнювався голосом. Караваджо зайшов до кухні, відірвав шматок хліба й подався за дівчиною. Коли він підійшов до кімнати, крики стали ще нестримнішими. Чоловік увійшов і побачив, що англієць витріщається на собаку, а та застигла, відхиливши голову, наче приголомшена його криком. Хана глянула на Караваджо й усміхнулася.
– Я не бачила собак роками. За цілу війну – жодного пса.
Вона нахилилася й обійняла тварину, вдихаючи запах її шерсті й аромат гірських трав. Дівчина підштовхнула собаку до Караваджо, і той простягнув тварині шматочок хліба. Англієць перевів погляд на чоловіка, і його щелепа відвисла. Мабуть, йому на мить здалося, що собака, який заховався за Ханиною спиною, перетворився на людину. Караваджо узяв пса на руки і вийшов із кімнати.
– Я постійно думаю, – сказав англійський пацієнт, – що це мусить бути кімната Поліціано[20]. Ми, мабуть, на його віллі. Тут був знаменитий фонтан – вода текла просто зі стіни. Це дуже відома кімната. Усі зустрічалися тут.
– Тут була лікарня, – тихо сказала Хана. – Ще задовго до монастиря. А потім її захопила армія.
– Думаю, це була вілла Брусколі. Поліціано – найближчий фаворит Лоренцо[21]. Йдеться про 1483-й. У Флоренції в храмі Святої Трійці можна побачити картину, де зображені Медічі, а на передньому плані – Поліціано в червоному плащі. Геній і злочинець ужилися в одній людині. Блискуча, велична людина. Геній, котрий видерся на вершечок суспільства.
Вже було далеко за північ, і англієць знову прокинувся.
«Гаразд, розмовляй зі мною, забери мене кудись ізвідси», – думала Хана. Перед її очима й досі стояли руки Караваджо, а той, мабуть, годував бездомного пса на кухні вілли Брусколі, якщо вона справді так називалася.
– То були криваві часи. Кинджали, політика, трикутні капелюхи, накрохмалені панчохи й перуки. Шовкові перуки! Звичайно, згодом, трохи згодом, з’явився Савонарола і його Вогнище Марнославства. Поліціано переклав Гомера, написав видатну поему про Симонетту Веспуччі, чула про неї?
– Ні, – засміялася Хана.
– Її портрети прикрашали цілу Флоренцію. Бідолашна померла у двадцять три роки від сухот. Він прославив її, написавши «Станси до турніру», проілюстровані згодом Боттічеллі. Деякі сцени з поеми зобразив i Леонардо. Поліціано кожного дня читав лекції – дві години вранці латиною, дві години по обіді грецькою. Він мав друга Піко делла Мірандолу[22], затятого громадського діяча, котрий раптом приєднався СКАЧАТЬ
Анджело Поліціано (справжнє прізвище – Амброджіні) (1454–1494) – італійський поет і вчений-гуманіст.
Лоренцо Медічі (1449–1492) – правитель Флоренції у 1469–1492 рр., поет, меценат.
Джованні Піко делла Мірандолла (1463–1494) – італійський мислитель і філософ епохи Відродження, представник раннього гуманізму.