Відьомські війни. Віта Зайченко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ величезна купа цінних речей, не лише так званого старовинного мотлоху, а й дійсно вартих уваги і грошей. Тому необхідно підготуватись до майбутньої і обов’язкової появи банди.

      Відновити психологічну рівновагу я вирішила в улюбленій кав’ярні. Знаю, можливі наслідки. Потенційна зустріч з Клер, Нейтаном. Причина вагома для уникнення закладу зі смачною їжею.

      Не дивлячись на вагому причину, я знайшла велику кількість виправдань для відвідування кав’ярні. Насамперед, необхідність поспілкуватись з Лорейн, дізнатись останні новини з життя міста, скуштувати смачненького і повернути втрачене відчуття привітного Пінсу. Головним аргументом є не їжа та спілкування, а можливість змінити атмосферу маєтку на більш привітне місце. Здається присутність в маєтку пригнічувала мене і впливала дуже негативно на психіку, тому найкраще рішення піти прогулятись.

      Я з невеличким ентузіазмом прийнялась збиратись у кав’ярню. Врахувала можливий час появи Клер з Нейтаном. Ймовірність нашої зустрічі за моїх розрахунків мінімальна, точніше майже повністю виключена.

      Зайшовши у кав’ярню, я відразу помітила купу порожніх столів, відвідувачів майже не було, окрім пані Кемс. Вона як завжди зайняла звичне для себе місце. Не відволікаючись ні на кого, літня жінка продовжувала читати. Моя присутність не вплинула на неї.

      Поява у кав’ярні нової відвідувачки відразу ж порадувала Лорейн. Жінка сподівалась на поповнення запасу інформації про сирітку Меган. Саму Кейтлін цікавила моя персона. Задовольнити потреби Клер здається основними клопотами усіх працівників кафе.

      Я перебувала не в надто доброму гуморі для балочок. Навіть смачна їжа не поліпшила настрій. Порожнеча заполонила серце, я відчула сум за домом, рідними. Пінс, ніби непогане місто. Я ж не почуваюсь в ньому комфортно. Знати, що місцева банда полює на маєток і погрожує тобі вночі не надто приємно.

      В кафе я провила цілу годину. Час здавався вічністю. В будь-якому випадку я не бажала іти. Повернення до маєтку означало для мене, опинитись у самотньому пустому домі, без магії і будь-якої радості. Тому я вирішила провести деякий час в компанії офіціанток і старенької пані.

      Сьогодні з мене не особлива співрозмовниця, тому я наважилась зайняти окремий стіл. За ним минулого разу сидів Нейтан разом з Клер. Не дивно адже це самий кращий стіл в усьому закладі. Мій аргумент дуже переконливий: стіл сервірований просто, ніхто з персоналу не метушиться. Значить поява Клер і Нейтана відкладається на невизначений термін.

      Лорейн вирішила пригостити сумну сирітку новим десертом власного рецепту. Відволікшись на декілька хвилин, жінка не встигла помітити, як я зайняла омріяний столик. Лорейн лише невдоволено глянула на мене, побачивши картину: небажаний гість за столом.

      – Дарма ти це зробила, – ось єдине зауваження, яке я почула від неї.

      Звісно ж дарма. Столик Кейтлін приватна власність могутньої відьми. Хто я така, СКАЧАТЬ