Дівчина у потягу. Пола Гоукінз
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Дівчина у потягу - Пола Гоукінз страница 13

СКАЧАТЬ в суботу з першими півнями, щоб прибрати оселю. Вона каже, що це – очищення, прибирання налагоджує її на гарні вихідні, а оскільки вона прибирає і водночас займається аеробікою, їй вже не потрібно відвідувати спортзалу.

      Насправді мене не надто турбує її ранкове прибирання, це гудіння пилосмока зранку, бо я однаково не сплю. Зранку мені не спиться; не можу спокійно подрімати до самого обіду. Різко просинаюся, подих уривчастий, серце калатає, у роті неприємний, затхлий присмак – я відразу ж розумію, що це. Я не сплю. Що більше я волію забутися, то гірше в мене виходить. Мені не допомагає ані світло, ані життя, що вирує. Так і лежу, прислухаючись до звуків настирливої, веселої, клопітливої Кеті, і розмірковую над купою одежі біля залізничної колії, над Джесс, яка серед білого дня цілується з коханцем.

      Переді мною простягається нескінченно довгий день, жодна хвилина якого не запланована.

      Я могла б навідатися на ринок на Броад; могла б купити оленини та панчетту й цілий день куховарити.

      Могла б сидіти на дивані з філіжанкою чаю та дивитися «Суботню кухню».

      Могла б піти до спортзали.

      Могла б переписати резюме.

      Могла б дочекатися, доки Кеті піде, завітати до крамниці та придбати дві пляшечки білого вина.

      У іншому житті я також рано прокидалася, від стукоту потяга о 8:04; розплющувала очі, прислуховувалася до стукоту дощу по шибці. Відчувала його присутність у себе за спиною – такого сплячого, теплого, збудженого. Опісля він прямував за поштою, а я готувала яєчню-бовтанку, ми сідали на кухні, пили чай, на пізній обід ходили до паба, а потім засинали, притиснувшись одне до одного на дивані перед телевізором. Я уявляю, що тепер у нього все інакше: ніяких тобі неспішного сексу по суботах чи яєчні-бовтанки – натомість інші радощі: маленька дівчинка лежить між ним та його дружиною та щось лепече. Вона вчиться говорити, тільки-но «та-то» та «ма-ма» й іншою таємничою мовою, яку розуміють лише батьки.

      Біль, суцільний і важкий, влаштувався десь усередині грудей. Не можу дочекатися, доки Кеті піде з дому.

Вечір

      Я збираюся побачитися з Джейсоном.

      Увесь день залишалася у власній спальні, очікувала, доки Кеті піде, щоб мати змогу купити випити. А вона все не йшла. Залишилася непохитно сидіти у вітальні: «Трохи надолужу справи». Ближче до вечора мені більше несила терпіти ув’язнення та нудьгу, тож я кажу їй, що вирушаю на прогулянку. Прямую до «Снопа пшениці» – великого паба саме поблизу Гай-стрит – і ковтаю три великих келихи вина. Ще дві склянки віскі «Джек Деніелс». Потім рушила до вокзалу, купила кілька бляшанок джину з тоніком та сіла в потяг.

      Я планую побачитися з Джейсоном.

      Я не збираюся навідуватися до них, не збираюся завітати та постукати у двері. Нічого подібного. Нічого божевільного. Я хочу лише проїхатися повз його будинок потягом. Більше не маю чим зайнятися, додому повертатися не хочу. Бажаю тільки його побачити. Хочу їх обох побачити.

      Не СКАЧАТЬ