«Книга Лева», вибране. Богдан-Ігор Антонич
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу «Книга Лева», вибране - Богдан-Ігор Антонич страница 2

СКАЧАТЬ Чи це життя, чи лампа гасне?.

      1936

      Півонії

      Червона молодість півоній.

      Яка краса! Яке п’яніння!

      Візьми моє чоло в долоні

      й оборони, моя весіння!

      Бо переслідує крізь морок, —

      ще крок, ще крок, мене поцілить

      мій друг найкращий і мій ворог

      найзавзятіший, боже милий!

      Натхнення темне, музо вічна!

      Б’є ніч у тіней чорні дзвони.

      На чорнім тлі, мов кров трагічна,

      півоній молодість червона.

      1936

      Подвійний концерт

      Коробка радієва й квіття.

      Крізь чорну скриньку йде музика.

      і душі квітів світлом світять,

      що з нього ясність б’є велика.

      Дрібненька флора звуків, човен

      мелодій на морях етеру

      і світла з квітів вечір повен

      змінив кімнату в чар-печеру.

      А знизу під концертом квіття,

      мов кара за краси провину,

      жде кіш подвір’я – царство сміття,

      де квіти й звуки згодом згинуть.

      Дивись у яму мертвих квітів!

      О, чи зумієш, майстре сяєв,

      своє мистецтво протерпіти?

      Не тільки їх краса карає.

      1936

      Сутінь

      Долоні сну в весінніх сінях

      лягли на струн прощальнім шумі.

      В твоїх очах блакитна сутінь.

      Не дно кларнета – дно задуми!

      Мов зустрічі давно забуті,

      подертий шовк твоїх левконій.

      Мембрана пам’яті найтонша,

      не пропустивши світла, дзвонить.

      Навіщо, сестро,

      навіщо пестиш тіні тіней?

      Закрижаніле соло сонця

      мов дно музики у в оркестрі,

      що грає в сну блакитних сінях.

      1936

      Троянди

      Пора троянд спізнилась, сестро,

      так довго ждали, аж приходить.

      На милі сонця, світла верстви

      розміряно і землі й води.

      Хоча це світло надто кволе,

      хоч надто рано й сніг упертий,

      ощадне сонце й зелень гола,

      все ж день рясний на чар нестертий.

      В крові з троянд умивши руки,

      під горлиць воркування перше

      ідем, далека, поміж буки,

      зоря з зорею й серце з серцем.

      1936

      Три строфи з записника

      Мов птах, співає телефонна трубка,

      мов чорний птах в ліщині срібній дроту.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgF СКАЧАТЬ