Сніговик. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Бачите, я ж слідчий. Ми усі тут такі.

      – Та ну? – промовила вона байдуже і взялася до своїх документів.

      – Авжеж, – підтвердив Скарре, відсьорбнув кави й почав її розглядати.

      Вона сиділа, трохи нахилившись уперед, отож він без усяких зусиль бачив виріз блузки і навіть біле мереживо ліфчика.

      – Узяти хоча б сьогоднішню справу про зниклу жінку. Я знаю тільки те, що знають усі. Але я думаю, що ця жінка усе ще в Хоффі. Можливо, лежить десь там, під шаром снігу або старого листя. Або в якомусь озерці, або, наприклад, у струмку – їх там багато.

      Катрина Братт мовчала.

      – А знаєте, чому я так думаю?

      – Ні, – відповіла вона без будь-якого виразу, навіть не відвівши погляду від своєї теки.

      Скарре перегнувся через стіл і поклав перед нею мобільний. Катрина підвела на інспектора запитливий погляд.

      – Це мобільний телефон, – довірливо повідомив він. – Ви, мабуть, вважаєте, що це недавній винахід. А між тим батько мобільної телефонії Мартін Купер ще в квітні тисяча дев’ятсот сімдесят третього року здійснив першу розмову по мобільному. Він зателефонував додому своїй дружині. Тоді він, звісно, і не здогадувався, що його винахід стане одним із найважливіших засобів, за допомогою яких поліцейські зможуть знаходити зниклих людей. Якщо хочете стати гарним слідчим, Катрино, треба прислухатися до більш досвідчених колег та всотувати отримані від них знання.

      Катрина зняла окуляри й подивилася на Скарре з легкою посмішкою:

      – Я сама увага, інспекторе.

      – От і добре, – заохотив її Скарре. – Оскільки важливо, що Бірта Беккер була власницею мобільного телефону. А мобільний телефон надсилає сигнал, який приймається базовою станцією того району, у якому цей мобільний знаходиться. І не тільки тоді, коли ми телефонуємо, але й коли телефон увімкнений. Ось чому американці спочатку називали їх cellular phone – «стільниковими». Адже сигнал покриває якийсь простір, район, тобто ніби стільник, комірку. І там його ловить місцева станція. Я зв’язувався з телефонною компанією. Станція, яка належить до Хоффа, так само приймає сигнал телефону Бірти. Але ж ми обшукали весь будинок, і телефону там не було. І навряд чи вона загубила його біля будинку – таких випадковостей не буває… Такі от справи. – Скарре жестом ілюзіоніста, який вдало завершив фокус, підвів руки вгору. – Доп’ю каву та дзенькну оперативникам: нехай висилають пошукову групу.

      – Хай щастить, – промовила Катрина, простягла йому мобільний і повернулася до своєї теки.

      – Це ж, здається, одна із старих справ Холе? – запитав Скарре.

      – Справді.

      – Він гадав, що то серійний убивця.

      – Я знаю.

      – Правда? Ну, тоді ви напевне знаєте, що він помилився. І не вперше, до речі. Він просто схибнувся на маніяках, наш Холе. Усе думає, мабуть, що у нас тут Америка. А свого серійного вбивцю й досі не спіймав. На своїй землі!

      – У СКАЧАТЬ