Сніговик. Ю Несбьо

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Харрі і поклав долоню на худеньке плече. – Вона ж не взяла з собою рожевий шарф. Той, що лежить у тебе в кімнаті.

      – Його хтось пов’язав на шию сніговикові, – тихо промовив Юнас. – А я забрав назад.

      – Це, мабуть, мама не хотіла, щоб сніговик змерз. Ну, може, це зробив тато…

      – Ні, це зробив хтось інший, після того як тато уже поїхав. Уночі. Той, хто викрав маму.

      Харрі повільно кивнув:

      – А хто цього сніговика зліпив, Юнасе?

      – Не знаю.

      Харрі поглянув у вікно. Ось чому він приїхав сюди сам, а не послав когось із співробітників. Йому здалося, ніби через всю кімнату пролягла крижана тріщина.

      Харрі та Катрина сіли в машину й подалися вниз вулицею Хіркедалсвейєн у напрямі до Майорстуа.

      – Що ви перш за все відзначили, коли ми приїхали? – звернувся Харрі до напарниці.

      – Те, що там живуть зовсім не споріднені душі, – відповіла Катрина, пролітаючи повним ходом пункт в’їзду на платну дорогу. – Швидше за все, у них нещасливий шлюб. На додачу керує в родині чоловік.

      – Гм. А чому ви так подумали?

      – Ну, це цілком очевидно, – посміхнулася Катрина і поглянула в дзеркало заднього виду. – Відмінність у смаках.

      – Поясніть.

      – Ви бачили цей потворний диван та столик у вітальні? Типові меблі «під дев’ятнадцяте століття», куплені людиною двадцятого століття. Але обідній стіл з вибіленого дуба з алюмінієвими ніжками вибирала вона. До того ж, це «Вітра».

      – Що за «Вітра»?

      – Фірма. Швейцарська. Дорога. Така дорога, що якби вона купила доволі пристойні копії, а не оригінал, добряче зекономила б на обстановці для всієї цієї чортової вітальні.

      Харрі відзначив про себе, що чортихнулася Катрина не так, як це роблять зазвичай. У її вустах лайка звучала якимось контрапунктом, котрий зайвий раз підкреслював її приналежність до вищого класу.

      – Ну то й що?

      – Зрозуміло, що у такому крутому будинку, та ще й у такому районі Осло гроші – не проблема. Але їй не дозволили змінити його диван та столик. А коли людина без смаку, але з явним інтересом до інтер’єра, наполягає на своєму, – то зрозуміло, хто в домі хазяїн.

      Харрі кивнув, більше своїм власним думкам. Перше враження його ніколи не обманювало. Катрина Братт виявилася розумницею.

      – Тепер розкажіть, що ви думаєте, – попросила вона. – Це ж наче як я маю у вас вчитися.

      Харрі ковзнув очима по старій, багатій традиціями, але абсолютно нереспектабельній забігайлівці під назвою «Лепсвік»:

      – Я думаю, Бірта Беккер залишила дім не зі своєї волі.

      – Але жодних слідів насильства немає!

      – Бо все було добре сплановано.

      – А хто ж злочинець? Чоловік? Найчастіше воно так і буває, правда ж?

      – Ну, так, – відповів Харрі, відчуваючи, як думки розтікаються врізнобіч. – Винен завжди чоловік.

      – Тільки ось СКАЧАТЬ