Трагедія гетьмана Мазепи. Валентин Чемерис

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ стала поштовхом до написання поем, присвячених гетьману, іншими поетами, серед найвідоміших – «Мазепа» Віктора Гюґо (1829), «Полтава» Олександра Пушкіна (1829), «Мазепа» Юліуша Словацького (1839). Романтичний сюжет надихнув до написання симфонічних опер під однойменною назвою «Мазепа» геніальних композиторів Ференца Ліста та Петра Чайковського.

      У Джорджа Байрона Мазепа, підсумовуючи своє життя і «подвиги» на любовній ниві, трохи з сумом зізнається на прощання:

      …Кохав я і коханим був…

      Та ви ще слабкість цю солодку

      Не відчували – так я чув…

      Ну що ж! То я скінчу коротку

      Свою поему мук і втіх…

      І трудно збагнути, чого було більше в справжній його любові: мук чи втіх?

      Але одне ясно-ясненько: Мазепа кохав і коханим був…

      А щодо мук і втіх, то вони будуть – якщо любов справжня…

      Частина перша

      І такої чарівної ночі забевкав у Батурині дзвін…

      Як я чув… гетьман Мазепа, поза іншими своїми чеснотами, приваблює легко до себе своїм чаром жінок, як хоче.

Із донесення французького посла месьє Бонака.

      Не поможуть і чари, як хто кому не до пари!

Із кредо пані Кочубеїхи, що його вона затято дотримувалася в історії, про яку й піде мова у цій повісті.

      Однієї чудової, просто-таки чарівної травневої ночі, коли так і хотілося захоплено процитувати Миколу Васильовича Гоголя, – пам’ятаєте: «Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Пригляньтесь до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлося…» Ну і так далі, і так далі; так ось, такої чарівної травневої ночі… Ні, чорт забирай, це була саме та ніч, про яку пізніше, через сто з лишком років, зачаровано писатиме Михайло Петрович Старицький:

      Ніч яка місячна, зоряна, ясная,

      Видно, хоч голки збирай!

      Вийди, коханая, працею зморена,

      Хоч на хвилиночку в гай!

      Чи Олександра Сергійовича Пушкіна хутчій процитувати класичні рядки:

      Тиха украинская ночь.

      Прозрачно небо. Звезды блещут.

      Своей дремоты превозмочь

      Не хочет воздух. Чуть трепещут

      Сребристых тополей листы.

      Луна спокойно с высоты…

      І так далі… (Любителі української – незвичайної! – ночі можуть самі прочитати поему Пушкіна «Полтава», про яку в нас ще буде мова.)

      А щодо згаданих у Пушкіна тополь, то… Ні, ні, це просто необхідно вам розповісти, бодай і у вигляді вставної новели. Так ось… В Україні росте одинадцять видів тополь. Наприклад, тополя тремтяча, або осика, тополя чорна, або осокір, тополя біла, тополя пірамідальна, тополя дельтолиста, або канадська, тополя бальзамічна, тополя сірувата – гібрид білої і тремтячої…

      Уявити Україну без тополі аж ніяк не можна. Це міфічний образ-тотем давніх слов’ян, а з ХIV століття – українців, персонаж фольклору, символ сумної дівчини.

      Наприкінці весни в Україні СКАЧАТЬ