Виховання без нервування, або Як упоратися з розбишаками, упертюхами, ледарями, плаксіями, крикунами та хитрунами. Вікторія Горбунова
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Виховання без нервування, або Як упоратися з розбишаками, упертюхами, ледарями, плаксіями, крикунами та хитрунами - Вікторія Горбунова страница 27
«Море і гори весною зе бест. Чим ми вище, тим ширша стежка від призахідного сонця на морі. Тато, дякую за намет, він справді витримує зливу. Мама, я тепло вдягаюсь на ніч, правда». (3 травня з Ай-Петрі, Livadiya, Ukraine, через стільниковий пристрій).
На жаль, буває так, що діти втрачають інтерес до життя, падають на диван із мисочкою родзинок, жують і «втикають» у рекламу. Давайте допоможемо їм віднайти втрачене:
– покажемо, щосвіт повен пригод і відкриттів;
– навчимо бути творчими, шукати нове та експериментувати;
– дамо можливість самим приймати рішення, шукативихід, зважувати наслідки;
– будемо підтримувати в усіх починаннях та пишатимемося досягненнями.
Зовсім неорганізований, або Як розвинути самостійність та розподілити відповідальність
Трирічна Наталочка сиділа на диванчику поряд із мамою тихенько і майже незрушно. Їй, звісно, хотілося швидше зіскочити й побігти до іграшок, але мама сказала: «Будеш поряд», – і дівчинка не наважилась суперечити, лише дивилася на ляльок у маленькому ліжечку і хилила голову то на одне плече, то на інше, не інакше як колискову наспівувала. Я, замилована, трохи «випала» з розмови з її мамою, до якої повернулась на словах:
– …Вона вже доросла, тож я хочу, щоб і поводилась відповідно, сама вмивалась і зуби чистила, речі в садок збирала, вдягалась, посуд зі столу за собою прибирала, іграшки складала на місця, форму на секцію теж і стежила, чи є чисті речі на завтра. Хочу, щоб без нагадувань, щоб я не мусила над душею висіти, щоб це були її домашні обов’язки, які б робилися вчасно і без нагадувань. Усе, період безпорадності минув.
Наталка потупила оченята. Я їй усміхнулась, і вона усміхнулась у відповідь.
– А давайте ми відпустимо Наталочку до ляльок… – на цих моїх словах дівча аж підскочило над диванчиком від щастя, – а самі все детально обговоримо.
– Якщо це необхідно, то звісно, – сказала мама.
Наталка вистрибом подолала три метри до іграшкового куточка і взялася до улюбленої дитячої справи.
– І так завжди, – прокоментувала мама. – Аби гратися.
Думаю, перше, у чому варто розібратися у випадку скарг на дитячу неорганізованість, – це те, що для батьків, власне, означає бути організованим. «Я в його віці корів пас та свиням їсти давав!» – гордо заявляв один незадоволений безладністю свого семирічного сина тато. Звісно, сучасні міські діти не можуть повторити подібних геройств, однак цілком здатні СКАЧАТЬ